3000-річна майстерня з обробки міді виявила загадку виникнення заліза.

Свіжі дослідження підтверджують гіпотезу, що залізо було вперше винайдено майстрами, які обробляли мідь.

Дослідники здійснили нове дослідження стародавньої плавильної майстерні, що налічує близько 3000 років, яке допомагає зрозуміти процес винаходу заліза та відкриває нові аспекти переходу від бронзової епохи до епохи заліза.

Згідно з інформацією, опублікованою на phys.org, у статті, представленій в журналі Journal of Archaeological Science, було здійснено повторний аналіз металургійних артефактів з археологічної ділянки на півдні Грузії. Йдеться про 3000-річну плавильну майстерню, відому як Квемо Болнісі.

У процесі первинного дослідження в 1950-х роках у майстерні були знайдені великі скупчення гематиту (мінералу, що містить залізний оксид) та шлаку (відходу від металургійного виробництва). Виявлення цих залізних оксидів спонукало археологів зробити висновок, що це місце могло слугувати для ранньої виплавки заліза.

Однак нові дослідження показують, що ці припущення були помилковими. Замість заліза робітники плавили мідь, використовуючи оксид заліза як флюс - речовину, яку додають у піч для збільшення виходу міді.

Ці знахідки підтверджують теорію, яка вже давно обговорюється, щодо того, що мідеплавильники стали винахідниками заліза. Зібрані дані вказують на те, що давні майстри обробки міді проводили експерименти з матеріалами, що містять залізо, у своїх металургійних печах, що стало ключовим етапом у процесі отримання заліза.

Доктор Натаніель Ерб-Сатулло, запрошений науковий співробітник з археології в Університеті Кренфілда, підкреслив: "Залізо є найважливішим металом для промисловості у світі, проте нестача письмових документів, схильність цього матеріалу до корозії та брак досліджень на місцях його виробництва ускладнюють вивчення його історії".

На його думку, саме ця особливість надає пам'ятнику в Квемо Болнісі незвичайної привабливості.

"Він свідчить про навмисне використання заліза в процесі плавки міді. Це показує, що ці металурги розуміли оксид заліза - геологічну сполуку, яка зрештою буде використана як руда для виплавки заліза, - як окремий матеріал і експериментували з його властивостями в печі. Використання заліза тут говорить про те, що подібні експерименти мідників мали вирішальне значення для розвитку металургії заліза", - підкреслює вчений.

Завдяки супутниковим технологіям та стародавнім писемним джерелам, археологи виявили точне розташування Едемського саду — на дні Перської затоки.