"Мене підносить і несе". Саме 120 років тому, коли велосипедний майстер Поль Корню винайшов перший гелікоптер і піднявся в повітря на своєму творінні.

На початку XX століття авіація переживала бурхливий розвиток. Прагнучи створити щось принципово нове, французький інженер Поль Корню звернув увагу на концепцію повітряного гвинта, яку чотири століття тому теоретично обґрунтував Леонардо да Вінчі. Але тільки тепер з'явилися реальні спроби побудувати літальні апарати з вертикальним зльотом -- раніше численні спроби різних винахідників підняти їх у повітря завжди зазнавали фіаско.

Багато інженерів вважали, що злетіти "машині да Вінчі" просто неможливо — адже це лише мрії та фантазії генія Відродження, які не мають нічого спільного з реальністю та наукою. Проте найбільш сміливі намагалися розгадати, як така ідея могла б бути втілена. Наприклад, у 1784 році французи Жан-П'єр Лауной і Жюльєн де Бієнвеню створили модель, яка приводилася в рух за допомогою лука. Це був час, коли почалися експерименти з повітряними кулями, а їх простенькі "гвинтокрильчики" з пташиного пір'я були дуже маленькими і літали тільки за умов вітру.

У 1877 році італієць Енріко Форланіні запустив велику парову модель у Мілані. Вона піднялась на близько 13 метрів -- і м'яко приземлилась, бо їй забракло потужності. А брати-французи Луї та Жак Бреге, які спільно з професором Шарлем Ріше створили Gyroplane Nr I, випробували його всього лише за вісім тижнів до польоту Корню. Їхній моторний апарат зміг піднятися у повітря на 60 сантиметрів, до того ж чотири асистенти підтримували його жердинами, щоб не упав.