Мікробіолог поділилася результатами досліджень, проведених українськими науковцями, у боротьбі з бактеріями, що виявляють стійкість до антибіотиків.

Олена Моршинець розповіла, яким чином поєднання двох антибіотиків сприяло лікуванню хворих із резистентністю до звичних медикаментів.

В Україні поступово та без зайвого шуму відбувається боротьба з бактеріями, які мають стійкість до антибіотиків. Науковці з Інституту молекулярної біології і генетики працюють над створенням експертного центру в рамках проєкту SURE-AMR. Вже розроблено нову методику для боротьби з антибіотикорезистентністю, яка наразі проходить апробацію в медичних установах країни, як зазначає Людмила Замірська у своїй статті "Антибіотикорезистентність: перші досягнення українських вчених у боротьбі з супербактеріями".

Проєкт SURE-AMR є частиною програми ЄС Twinning Bottom-Up, яка реалізується в рамках Horizon Europe. В Україні наукова команда складається з лікарів та дослідників. Партнери з Іспанії, Польщі, Німеччини та Італії активно допомагають їм у дослідженні проблеми антибіотикорезистентності.

Про досягнення українських науковців, опубліковані в міжнародному журналі Science, ZN.UA отримало інформацію від мікробіологині, старшої наукової співробітниці Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, а також керівниці проєкту Олени Моршинець.

"Ми успішно пролікували важкого пацієнта — військового, який опинився на межі життя і смерті через септичний шок. Завдяки нашим лікувальним протоколам, ми змогли надати йому необхідну допомогу. Після цього ми вирішили опублікувати статтю, щоб створити доказову базу нашого випадку. Нам надзвичайно важливо донести до медичної спільноти як в Україні, так і за її межами, що наша схема лікування виявилася ефективною, і поділитися нею з якомога більшою кількістю клініцистів. І дійсно, після виходу статті інтерес до нашого дослідження значно зріс", - поділилася вона.

Моршинець розповіла, що науковці виявили можливість, завдяки одному антибіотику, повернути чутливість бактерій до іншого. Вона підкреслила, що це справжнє досягнення української науки і зазначила, що аналогічні явища не досліджувалися раніше в контексті складних грамнегативних бактерій. Тому підхід дослідників, які беруть участь у проєкті SURE-AMR, є унікальним, і їхньою метою є детальне вивчення механізмів, що обґрунтовують цю ефективність.

Наші дослідження розпочалися з аналізу антибіоплівкових властивостей "Азитроміцину" — антибіотика, який зазвичай не викликає великих сподівань у боротьбі з резистентними бактеріями. Проте існують дані, що свідчать про його здатність пригнічувати біоплівки синьогнійної палички, яка, як правило, виявляє стійкість до антибактеріальних препаратів. Крім того, відомо, що грамнегативні бактерії, зокрема синьогнійка, часто не реагують на "Азитроміцин", — підкреслює мікробіолог.

За словами експертів, українські дослідники провели експеримент щодо використання "Азитроміцину" як терапії, спрямованої на боротьбу з антибіоплівковими інфекціями, у лікуванні інших грамнегативних бактерій, подібних до синьогнійної палички, зокрема, полірезистентної клебсієли. Результати виявилися надзвичайно обнадійливими. На даний момент учасники проєкту детально аналізують, як "Азитроміцин" впливає на чутливість бактерій до інших антибіотиків, зокрема до "Меропенему".

Однак Моршинець підкреслює, що завдяки комбінації вищезазначених антибіотиків медики вже зараз змогли успішно лікувати пацієнтів із резистентністю до традиційних препаратів. Вона також звернула увагу на те, що "Меропенем" не є резервним антибіотиком, однак входить до списку важливих ліків, які використовуються під час лікування найскладніших випадків.

Керівниця проекту зазначила, що науковці внесли зміни в терапевтичні підходи для пацієнтів-військових, оскільки чимало військовослужбовців має справу з численними інфекціями, що ускладнюють процес лікування.

"Ми зібрали ряд клінічних спостережень, які дозволяють оцінити ефективність нашого підходу. У нашій практиці ми не вводимо нові молекули, а скористалися відомими препаратами, використовуючи їх у більш широкому контексті, ніж це прописано в інструкціях, для лікування випадків, пов'язаних з антибіотикорезистентністю. І комбінація цих антибіотиків демонструє позитивні результати," - зазначила вона.

Старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології та генетики НАН повідомила, що українські науковці продовжують свої дослідження, а також активно співпрацюють з кількома приватними та державними медичними закладами.

Проте, важливо підкреслити, що система лікарень в Україні не завжди сприяє таким ініціативам. Лікарі, які впровадили цей метод лікування, помітили його ефективність і тому продовжують використовувати його у своїй щоденній практиці. Однак більшість медичних працівників не виявляє інтересу і не прагне розібратися в цій темі, вони просто ігнорують проблему антибіотикорезистентності, - зазначає Моршинець.