Міленіали виявляються більш схильними до онкологічних захворювань у порівнянні з поколінням своїх батьків: науковці пояснили причини цього явища.

Вся справа у способі життя сучасних людей.

Серед представників покоління міленіалів дедалі частіше фіксуються випадки серйозних і небезпечних захворювань, які традиційно асоціюються зі старшим віком. Це стосується таких хвороб, як діабет, гіпертонія та навіть рак. Нещодавно науковці пояснили причини цього явища, про що повідомляє ресурс Science Alert.

Міленіали, люди, які з'явилися на світ між 1981 і 1995 роками, є першим поколінням, яке має підвищений ризик розвитку пухлин у порівнянні з попередніми поколіннями. З 1990 по 2019 рік у світі спостерігалося зростання випадків ранніх форм раку серед осіб молодше 50 років на 79%, а рівень смертності зріс на 28%.

80% випадків раку класифікуються як "спорадичні". Це свідчить про те, що їх виникнення не пов'язане з генетичними мутаціями, а з зовнішніми факторами, які впливають на ДНК. Серед таких чинників можна виділити раціон харчування, якість повітря, а також фізичну активність, рівень стресу і вплив токсичних речовин.

Тобто, найбільш важливими є чинники способу життя. А ми знаємо, що стиль життя сучасних людей відрізняється від того, як жили наші бабусі та дідусі.

Однією з ключових причин "нової епідемії" є харчування. Починаючи з 1980-х років, спостерігається різке зростання випадків ожиріння серед дітей. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, у 2022 році більше 390 мільйонів дітей і підлітків віком від 5 до 19 років мали зайву вагу, з яких 160 мільйонів страждали на ожиріння.

Це не лише естетичне питання. Подібні стани мають зв'язок з інсулінорезистентністю, тривалим запаленням та генетичними змінами. І наслідки ожиріння в дитячому віці залишаються актуальними і в зрілому віці.

Згідно з даними Фонду боротьби з раком товстої кишки, метааналіз, в якому взяли участь більше 4,7 мільйона осіб, продемонстрував, що молоді люди з підвищеним індексом маси тіла (ІМТ) мають значно вищий ризик розвитку колоректального раку в зрілому віці. Зокрема, ризик у чоловіків підвищується на 39%, а у жінок – на 19% у порівнянні з тими, хто в дитинстві мав нормальний ІМТ.

Також слід зазначити, що раціон харчування має значний вплив на мікробіом людського кишечника. Дослідження показують, що споживання великої кількості ультраоброблених продуктів призводить до зменшення різноманітності кишкових бактерій і підвищує пропорцію штамів, які виробляють прозапальні метаболіти. Це, в свою чергу, може сприяти розвитку різних захворювань шлунково-кишкового тракту, зокрема синдрому подразненого кишечника.

Ще одним ключовим фактором, що впливає на прогресування хвороби, є споживання алкоголю. Протягом тривалого часу існувала думка, що келих вина може позитивно вплинути на здоров'я, проте новітні дослідження свідчать про те, що не існує безпечної для здоров'я дози алкоголю. Це пояснюється тим, що організм перетворює етанол на ацетальдегід — сполуку, яка завдає шкоди ДНК.

Крім того, споживчі звички варіюються від покоління до покоління. Наприклад, люди, котрі належать до покоління бумерів (народжених між 1946 і 1964 роками), мають тенденцію вживати алкоголь щодня у більших обсягах, тоді як міленіали, зазвичай, п’ють рідше, але частіше вживають алкоголь у надмірних кількостях. Додатково, нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Environmental Science & Technology, виявило, що багато сортів пива містять перфторалкільні речовини (ПФАР), які також відомі як "вічні хімікати". Ці сполуки пов’язані з підвищеним ризиком розвитку раку яєчок і нирок.

Дослідження виявили, що представники покоління міленіалів сплять на 30-45 хвилин менше за ніч у порівнянні з поколінням бумерів. Хронічне недосипання не лише негативно позначається на процесах відновлення ДНК, але й знижує ефективність мелатоніну в боротьбі з раком. Більш того, порушення циркадних ритмів має вплив на експресію генів, які є критично важливими для відновлення ДНК.

Крім того, представники покоління міленіалів, ймовірно, мають найвищий рівень кортизолу, який відомий як гормон стресу. Цей гормон не лише сприяє розвитку інсулінорезистентності, але й негативно впливає на імунну систему. Дослідження свідчать, що хронічний стрес може посилювати запальні процеси, ускладнювати роботу захисних механізмів організму в знищенні аномальних клітин і навіть активувати приховані пухлинні клітини.

Раніше вчені запропонували новий спосіб м'якого лікування раку за допомогою світла.