Роль жінки виходить далеко за межі кулінарії: як зламати найбільш розповсюджені ґендерні упередження.

ТСН.ua провів дослідження стереотипів, пов'язаних із жінками.

Незважаючи на прогрес у напрямку ґендерної рівності, стереотипи все ще формують повсякденне життя в країнах Східного партнерства (Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні). Базове дослідження гендерних норм і стереотипів у регіоні , проведене програмою "ЄС за ґендерну рівність", показало, що упереджене ставлення до ролі жінки у суспільстві продовжує перешкоджати прогресу.

Напередодні Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, cайт ТСН.ua попросив експертів з Вірменії, Азербайджану, Грузії та України пояснити походження найпоширеніших стереотипів та спростувати їх, щоб зрозуміти, як кожен з нас може вплинути на ситуацію в повсякденному житті.

Дослідження вказують на те, що образ "ідеальної матері" продовжує впливати на жінок, змушуючи їх ставити домашні обов'язки вище професійного розвитку, особливо в період, коли їхні діти ще маленькі.

"Це суспільне очікування обмежує активність жінок на ринку праці, водночас обтяжуючи їх неоплачуваним доглядом за дитиною і домашньою роботою", - каже Гільєм Фортуні, один з авторів Оцінки гендерних норм і стереотипів 2024 року в країнах Східного партнерства ЄС , що проводилася в рамках згаданої вище ініціативи ЄС. "Дискримінаційна практика на робочому місці посилюється традиційною корпоративною культурою, цінностями лідерства та загальним неприйняттям жінок на керівних посадах", - додав він.

Ситуація ускладнюється відсутністю батьківської відпустки, можливостей гнучкого догляду за дитиною та умов, що дозволяють спільно користуватися цими пільгами. Стереотип, відповідно до якого чоловік виступає в ролі основного "годувальника", підсилює думку, що жінка повинна залишатися вдома.

Для ефективного вирішення проблеми нерівності в неоплачуваній домашній праці та догляді між чоловіками і жінками необхідно застосувати комплексний підхід. Як зазначає Сабіна Манафова з UNFPA в Азербайджані, важливим кроком є збір даних з цієї теми. Такі дослідження здатні виявити значний внесок жінок через їхню неоплачену працю, що допоможе політикам усвідомити масштаби цієї проблеми та підвищити обізнаність суспільства щодо важливості фінансової незалежності жінок.

Таке усвідомлення ситуації спонукатиме чоловіків активніше долучатися до виховання дітей та виконання домашніх обов'язків, сприяючи формуванню культури, в якій догляд за сім'єю вважається спільною відповідальністю, а не лише жіночою справою. Водночас, впровадження гнучкого робочого графіка може допомогти як чоловікам, так і жінкам ефективніше поєднувати свої професійні обов'язки зі сімейними справами. Важливо також реалізовувати освітні програми, які будуть спрямовані на обидва сектори — державний і приватний, — зазначає Манафова.

Результати подальшої оцінки вивчають досягнення у руйнуванні негативних ґендерних стереотипів у громадах, що брали участь у програмі ЄС, демонструючи, що спеціально орієнтовані заходи починають приносити плоди. Чоловіки, які були залучені, виявляють більшу готовність до спільного виконання сімейних обов'язків: 57% порівняно з 39% серед тих, хто не брав участі. Аналогічно, молодь набагато частіше підтримує ідею спільного прийняття рішень щодо повсякденних витрат – 84% в порівнянні з 64% у тих, хто не долучався до програми.

В галузях, де домінують чоловіки, наприклад, у STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics, укр. наука, технології, інженерія, математика) стереотипи та суспільні очікування часто обмежують доступ жінок та дівчат до кар'єрних можливостей. Відповідно до висновків дослідження, відсутність видимих прикладів для наслідування та суспільні упередження відлякують від розвитку подальшої кар'єри в галузі.

"Багато молодих жінок в Україні та в усьому регіоні відсторонені від сфер STEM просто тому, що суспільство не бачить їх у таких ролях", -- каже Анна Орєхова, співзасновниця та партнерка ГО InScience. Вона додала, що цей тиск може бути достатньо сильним, щоб змусити талановитих жінок залишити ці напрямки розвитку на ранньому етапі кар'єри.

Створення середовища, яке підтримує жінок у STEM, потребує структурних змін. Анна Орєхова вважає, що рішення полягає в побудові екосистеми, яка залучає навчальні заклади, бізнес, громадянське суспільство, таким чином просуваючи ґендерну рівність у різних секторах.

"Крім того, важливо проводити кампанії комунікації, в яких братимуть участь успішні жінки-науковці, з метою подолання суспільних стереотипів, що змушують чоловіків більше уваги приділяти своїй кар'єрі, тоді як жінки займаються домашніми справами та вихованням дітей," - зазначила вона.

Ґендерне насильство продовжує залишатися одним із найпоширеніших порушень прав людини, що глибоко вкорінене в нерівності, дискримінації та шкідливих культурних і соціальних традиціях. Як зазначає Ірина Джафарідзе з організації "ООН-Жінки" у Грузії, іноді насильство сприймається як виправдане, якщо жінки вважаються такими, що "порушили" соціальні норми.

Місцеві правозахисники та організації громадянського суспільства, які брали участь у подальшій оцінці ґендерних норм і стереотипів, зазначили, що толерантність до насильства залишається високою. Вони підкреслили необхідність проведення інформаційно-просвітницьких кампаній, посилення інституційної підтримки та освітніх ініціатив, починаючи з раннього дитинства та залучаючи учнів, батьків і школи.

"Дослідження 2022 року в Грузії показало, що приблизно чверть населення все ще вважає, що в певних випадках виправдано, коли чоловік фізично карає свою дружину", -- каже Ірина Джафарідзе.

Ще однією суттєвою проблемою є те, що постраждалі від насильства часто стикаються з труднощами у відкритті свого досвіду.

"До 40 відсотків жінок у Грузії, які зазнали насильства, ніколи не повідомляли про це, іноді навіть родині чи друзям. Вони бояться, що їм не повірять, або, що ще гірше, що їх засудить суспільство", -- пояснила експертка. Ця стигматизація в поєднанні з суспільним тиском часто змушує жінок відкликати свої скарги, навіть якщо вони їх подають.

Для того щоб подолати ці глибоко вкорінені уявлення, Ірина Джафарідзе підкреслює важливість "цілісного підходу", який передбачає розгляд проблеми з різних перспектив. Політика та законодавство повинні враховувати гендерні аспекти, а інституції, що відповідають за їх реалізацію, такі як судова система, медичні заклади та соціальні служби, повинні бути належним чином підготовлені для надання підтримки постраждалим.

Статеве виховання відіграє вирішальну роль у формуванні здорового ставлення до стосунків, але воно залишається недооціненим у багатьох суспільствах. За словами Ірини Рубіс, голови громадської організації "Післязавтра" в Україні, брак обізнаності з питань ґендеру та сексуальності суттєво впливає на поширення стереотипів.

Коли ми запитуємо підлітків і дорослих про причини ґендерних упереджень, вони часто вказують на брак освіти з цих питань як на одну з основних причин. Комплексна сексуальна освіта допомагає розвінчати шкідливі міфи та стереотипи, що стосуються сексуальності, тіла та гендерних ролей. Надання достовірної інформації й стимулювання відкритого обговорення через різноманітні формати сексуальної освіти не лише сприяє досягненню ґендерної рівності та зменшенню насильства й дискримінації за статевою ознакою, але й підвищує загальний рівень толерантності та сприяє створенню справедливого суспільства, - зазначає Рубіс.

Численні дослідження, зокрема аналітичні звіти Європейського парламенту про значення всебічної статевої освіти, свідчать про те, що вона є важливим інструментом у боротьбі за гендерну рівність та профілактику насильства за ознакою статі.

Жінки з інвалідністю стикаються з серйозними труднощами у доступі до професійних можливостей. Обговорення в фокус-групах показали, що вони борються з упередженнями рекрутерів, що ускладнює їх можливість знайти добре оплачувану роботу. Додатково, відсутність інклюзивної освіти та фізичні бар'єри в навчальних закладах значно обмежують їхні можливості, залишаючи багатьох жінок без необхідної кваліфікації для працевлаштування.

"Жінки з інвалідністю стикаються із подвійним викликом - як жінки і як особи з обмеженими можливостями. Суспільство сприймає їх як групу, що потребує догляду, створюючи майже непереборний бар'єр", - каже Гаяне Григорян, співзасновниця Центру захисту прав жінок з інвалідністю "Агат".

Григорян пояснює, що у Вірменії навчальним закладам часто бракує необхідних ресурсів для прийому студентів з обмеженими можливостями, а суспільні очікування ще більше відлякують їх від здобуття вищої освіти. "Справжні зміни відбудуться, коли ми кинемо виклик стереотипам і створимо середовище, яке розкриє потенціал кожного", - додає вона.

Дорога до досягнення ґендерної рівності в країнах Східного партнерства є непростою, проте позитивні зміни можливі завдяки освіті, адвокації та подоланню глибоко вкорінених стереотипів. Створюючи умови для переосмислення застарілих норм і підтримуючи дотримання рівних прав у всіх сферах – на роботі, в навчанні та в домашньому середовищі – ми можемо вибудувати суспільство, де кожен зможе реалізувати свій потенціал.