Міжнародна група, що складається з українських науковців, була удостоєна престижної нагороди в галузі науки.

Мова йде про велику нагороду Breakthrough Prize.

Цього року одну з найвідоміших премій у науковій спільноті - Breakthrough Prize in Fundamental Physics - отримали чотири міжнародні наукові колективи, які працюють на Великому адронному колайдері: ATLAS, CMS, LHCb та ALICE. Науковців нагородили за їхні революційні дослідження в області квантової природи матерії, зокрема, за експериментальне підтвердження важливих прогнозів сучасної квантової фізики.

Серед відзначених премією Breakthrough Prize, яку часто називають "науковим Оскаром", є українські вчені, які протягом багатьох років активно долучаються до роботи на колайдері. Українські наукові установи та університети стали ключовими учасниками цього глобального наукового процесу, як зазначає у своїй статті "Українські науковці -- серед лауреатів 'наукового Оскара' Breakthrough Prize" дослідниця Валерія Лукашенко.

Премія Breakthrough Prize вручається щорічно з 2012 року за видатні досягнення в таких сферах, як фундаментальна фізика, науки про життя та математика. Загальний призовий фонд становить 3 мільйони доларів. Ці кошти передані Фундації Європейської організації з ядерних досліджень CERN & Society, щоб підтримати талановитих аспірантів з різних країн, які зможуть реалізувати свої дослідження в цій організації.

Україна стала асоційованим членом CERN у 2016 році, і наразі в організації працює близько 230 українських науковців, інженерів та аспірантів. Відомі наукові заклади та університети нашої країни, такі як Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова (Київ), Інститут ядерних досліджень (Київ), Інститут сцинтиляційних матеріалів (Харків), Харківський фізико-технічний інститут, а також Київський національний університет ім. Т. Шевченка та Харківський національний університет ім. В. Каразіна, беруть активну участь у трьох з чотирьох основних експериментах на Великому адронному колайдері: ALICE, CMS і LHCb.

Окрім цього, українські науковці активно залучені до розробки нових прискорювачів і технологій, а також беруть участь у неколайдерних дослідженнях на платформі CERN. Зокрема, їхня діяльність охоплює установку ISOLDE, де виготовляються радіоактивні ізотопи, зокрема для медичних цілей. Крім того, українські вчені беруть участь у проектуванні майбутнього експерименту SHiP, метою якого є пошук нових, ще не виявлених елементарних частинок, зазначає авторка. У цих дослідженнях також активну участь беруть Інститут прикладної фізики НАН України в Сумах та Ужгородський національний університет.

Крім участі в експериментальних дослідженнях, українські інститути відіграють важливу роль у розробці передових технологій для CERN. Наша країна грає важливу роль і у сфері обробки наукових даних CERN -- Tier-2 центр CMS (спеціалізований центр у Харкові) отримує й аналізує реальні дані з Великого адронного колайдера.

Ще українські фізики-теоретики з Інституту теоретичної фізики імені М.Боголюбова працюють над складними розрахунками, які допомагають зрозуміти кварк-глюонну плазму -- дуже гарячий і щільний стан матерії, який існував у перші мільйонні частки секунди після народження Всесвіту.

Олександра Антонюк у своїй статті "Science.City: як це вплине на науку та бізнес?" досліджує причини, чому українська наука досі не має фінансового успіху. Вона аналізує, як податкові пастки та бюрократичні перешкоди гальмують розвиток державних університетів, а також пропонує нову модель співпраці між науковою сферою та бізнесом.