Китай зробив значний крок у розвитку штучного інтелекту, запустивши національну мережу, яка випередила американську ініціативу Genesis Mission. Це може стати справжнім проривом у наукових дослідженнях.

Китай оголосив про запуск потужної системи штучного інтелекту, яка безпосередньо інтегрована в національну мережу суперкомп'ютерів і має змогу самостійно проводити складні наукові дослідження. Офіційне відкриття відбулося 23 грудня — всього через кілька тижнів після того, як Сполучені Штати презентували свою масштабну ініціативу у сфері ШІ для наукових цілей.

Цю інформацію публікує журнал Interesting Engineering.

Нова платформа функціонує на рівні всієї країни і вже стала доступною для більш ніж тисячі установ у Китаї. На відміну від традиційних засобів, ця система здатна самостійно планувати та виконувати наукові дослідження — від формулювання завдань до складання звітів. Це підкреслює потенціал штучного інтелекту у трансформації науки, посиленні безпеки та формуванні технологічної конкуренції в глобальному масштабі.

За даними China Science Daily, система приймає прості інструкції звичайною мовою і майже без участі людини виконує повний цикл дослідження. Вона розбиває завдання на етапи, розподіляє обчислювальні ресурси, запускає симуляції, аналізує великі масиви даних і формує підсумкові наукові звіти.

Розробники підкреслюють, що це не просто пасивний інструмент, а активний "дослідницький помічник". За їхніми твердженнями, така модель істотно скорочує витрати часу: завдання, яке раніше займало цілий день, тепер можна виконати всього за годину.

Наразі підтримується близько 100 наукових сценаріїв. Вони охоплюють матеріалознавство, біотехнології та промисловий ШІ. Мета -- пришвидшити відкриття, автоматизувавши рутинні, але ресурсомісткі процеси.

Основою цього проєкту є Національна мережа суперкомп'ютерів Китаю (SCNet). Вона інтегрує більше 30 центрів суперкомп'ютерних обчислень, що забезпечує можливість гнучкого розподілу обчислювальних ресурсів відповідно до вимог.

SCNet запустили у 2023 році як частину стратегії з об'єднання суперкомп'ютерних та інтелектуальних обчислень. Офіційну презентацію провели у квітні 2024 року в технопарку Біньхай у Тяньцзіні. Відтоді мережа швидко розширюється й обслуговує державні установи, бізнес, університети та наукові центри.

Давши штучному інтелекту безпосередній доступ до цієї інфраструктури, ми переходимо від стадії експериментів до широкомасштабного впровадження подібних систем у науковій сфері.

Учасники проєкту обговорюють суттєві зміни у сфері наукових досліджень. Цянь Депей, представник Китайської академії наук та лідер експертної групи SCNet, підкреслює, що "наука переходить від простих розрахунків до відкриттів, які стимулюються штучним інтелектом". Він також вказав на те, що нові AI-агенти об'єднують раніше розрізнені інструменти, дані та обчислювальні потужності, що сприяє пришвидшенню процесу впровадження інновацій для вчених.

Інші фахівці наголошують, що зміни стосуються не лише технологій. Як пояснив заступник директора Центру досліджень високопродуктивних обчислень Цао Чженьнань, "ШІ для науки -- це не тільки технічний шлях, а й трансформація того, як організовані дослідження".

Запуск платформи відбувся в рамках національної програми "AI+", оголошеної в серпні. Ця ініціатива має на меті застосування штучного інтелекту для прискорення наукових досліджень та інновацій у промисловості.

Китайський проєкт з'явився на тлі посилення конкуренції зі США у сфері ШІ та обчислювальних технологій. Обидві країни десятиліттями інвестують у суперкомп'ютери для чутливих напрямів -- від моделювання озброєнь до розробки ліків.

У листопаді президент США Дональд Трамп оголосив про запуск ініціативи під назвою Genesis Mission, яку він охарактеризував як "ШІ-Манхеттенський проєкт". Координацію програми бере на себе Міністерство енергетики США. Ця ініціатива передбачає навчання потужних штучних інтелектів на федеральних суперкомп'ютерах, використовуючи великі обсяги державних наукових даних. Трамп підкреслив, що метою місії є "інвестування в науку за допомогою штучного інтелекту для прискорення наукового розвитку" та зміцнення "технологічного лідерства США".

Одночасно американська ініціатива має чіткі часові рамки, зокрема, необхідність продемонструвати перші результати впродовж 270 днів.

Передчасний запуск китайської системи також викликає занепокоєння щодо можливих ризиків. Непосередній доступ штучного інтелекту до національних суперкомп'ютерів може поставити під загрозу захист конфіденційних даних, збільшити ймовірність кібератак або дати змогу отримати інформацію, пов'язану з військовими технологіями.