На поверхні Марса виявили незвичний метал, який кардинально змінює наші уявлення про можливість існування життя.

У долині Неретви на Марсі виявлено підвищений рівень нікелю в осадових породах, що може вказувати на можливі умови для життя в минулому. Ці дані зібрав марсохід Perseverance під час свого дослідження кратера Єзеро.

Цю інформацію опублікувало видання Science Alert.

У дослідженні, проведеному командою планетолога Генрі Манельського з університету Пердью, розглядається давній канал, що колись забезпечував водою дельту кратера Єзеро. У 2024 році, під час вивчення цього району, марсохід виявив незвичні гірські породи, зокрема яскраву оголену ділянку, яку вчені назвали "Сяючий Ангел". Подальше дослідження вказало на те, що в цьому місці зосереджені мінерали, які можуть свідчити про водні процеси та хімічні зміни в породах.

В цілому, місія Perseverance провела аналіз 126 осадових порід і вісім поверхонь гірських формацій. У 32 зразках було виявлено наявність нікелю до 1,1% за вагою, що є найбільшим вмістом цього елемента в корінних породах Марса, зафіксованим поза межами залізо-нікелевих метеоритів.

Дослідники зазначають, що нікель, як правило, не залишається на поверхні планет, оскільки під час їх утворення більша частина елемента переміщається до ядра. Таким чином, висока концентрація нікелю в гірських породах свідчить про специфічні умови, які панували під час їх формування та подальших трансформацій.

У породах також виявили сульфіди заліза, подібні до піриту, а також органічні сполуки. На Землі такі мінерали часто формуються в середовищах із низьким вмістом кисню та можуть зберігатися у стародавніх осадових породах. Водночас сульфіди заліза легко руйнуються в умовах, багатих на кисень, тому їхня присутність свідчить про відновне середовище -- тобто таке, де кисню було мало.

Дослідники також звертають увагу, що поєднання нікелю із сульфідами заліза може бути результатом дії води. За їхньою версією, нікель міг потрапити в регіон разом із метеоритами, після чого розчинитися та розподілитися в породах під впливом водних потоків. Це свідчить про те, що в долині Неретви колись могло існувати динамічне водне середовище.

Дослідники зазначають, що нікель є ключовим елементом для численних мікроорганізмів на Землі. Виявлені на Марсі концентрації цього елемента вказують на те, що він, можливо, був присутній в навколишньому середовищі, проте це не є підтвердженням існування життя.

Ще одним важливим аспектом є наявність органічних сполук — молекул, що включають вуглець. Хоча подібні сполуки можуть виникати і без залучення живих організмів, їх взаємодія з водою та відповідними мінералами вважається важливим показником умов, які можуть бути придатними для існування життя.

Дослідники окремо підкреслюють, що породні утворення долини Неретви можуть бути більш молодими в порівнянні з іншими частинами кратера Єзеро. Це свідчить про те, що умови, які теоретично могли б підтримувати життя, могли існувати на Марсі не лише в його ранні історичні періоди.

Нагадаємо, дані, отримані марсоходом Perseverance, показали, що на Марсі можуть існувати кристали, які чимось нагадують рубіни.