На планеті є невидима межа, яку дикі тварини ніколи не переходять.

Тваринні царства Азії та Австралії сформувалися як зовсім різні світи завдяки невидимій лінії, яка проходить прямо між двома сусідніми континентами. Більшість диких тварин ніколи не перетинають цю уявну межу, навіть птахи.

Цю інформацію надає Science Alert.

Цей кордон для тварин виник близько 30 мільйонів років тому, коли Австралійська тектонічна плита зіткнулася з Євразійською тектонічною плитою та створила архіпелаг, змінивши напрямок океанічних течій та створивши новий регіональний клімат.

З того часу в Індонезії та Малайзії розвинулися такі види, як мавпи, людиноподібні мавпи, слони, тигри та носороги. У той же час, на Новій Гвінеї та в Австралії домінують сумчасті, однопрохідні, гризуни і какаду. Лише кілька видів зустрічаються по обидва боки цієї межі, відомої як лінія Воллеса, на честь натураліста Альфреда Рассела Воллеса.

Цей науковець вперше виявив вражаючі відмінності в царстві тварин, зокрема серед ссавців, під час своїх експедицій у даному регіоні в середині 19 століття.

"Як стверджував Воллес, можна з упевненістю говорити, що Ломбокська протока, що має ширину всього 15 миль (24 кілометри) між Балі та Ломбоком, виступає чіткою межою, яка різко відокремлює два значні зоологічні регіони нашої планети."

Лінія, яку він накреслив на карті більше ста років тому, все ще сприймається як гіпотетичний еволюційний бар'єр, хоча дискусії про її точне місцезнаходження та механізми функціонування продовжуються.

Лінія Воллеса служить межою між шельфом Азійського континенту та шельфом Австралійської тектонічної плити. Це не лише геологічна структура, але також має значення для кліматичних і біологічних характеристик.

Глибокі океанські канали, зокрема протока Ломбок, розділяють кожен шельф, що ускладнює міграцію тварин. Навіть у ті часи, коли рівень моря був значно нижчим, ніж зараз, ця перешкода залишалася незмінною.

Хоча невидима лінія Воллеса найяскравіше проявляється під час порівняння ссавців Азії та Австралії, вона також має місце серед птахів, рептилій та інших видів тварин.

Навіть крилаті істоти, як правило, не перетинають межу Воллеса. У водах океану певні види риб і мікробів виявляють генетичні відмінності в залежності від того, з якого боку кордону вони знаходяться. Це свідчить про мінімальне змішування між різними популяціями.

Дослідникам потрібно буде вивчити, які приховані перешкоди заважають цим видам. Проте, ймовірно, що умови середовища та клімат мають значний вплив на еволюційний розрив.

Нагадуємо, що дослідники виявили, що явище глобального потепління впливає на різні регіони планети неоднаково. Зокрема, область Північної Атлантики, що простягається від Гренландії до Ірландії, зазнає охолодження.