Наш Всесвіт може виявитися простим сховищем інформації: фізики представили нову концепцію.

Всесвіт, величезний і загадковий, давно дражнить людство своїми таємницями. Кожна мерехтлива зірка, кожне мерехтіння в просторі-часі, здається, натякають на щось глибше -- космічний порядок, який просто недосяжний. Але нова теорія, що балансує на межі наукової фантастики і передової фізики, наважується оскаржити саме наше існування.

У центрі цієї сміливої тези знаходиться Мелвін Вопсон, фізик з Портсмутського університету. Його нове дослідження, опубліковане в журналі AIP Advances, пропонує незвичайний погляд на гравітацію, порівнюючи її з процесом очищення цифрової інформації.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Ідея Вопсона ґрунтується на концепції, яка стверджує, що Всесвіт функціонує як величезний комп'ютерний алгоритм, що постійно організовує та стискає свої дані для підтримання космічного порядку. Він висуває аргументи, засновані на тому, що називає "другим законом інформаційної динаміки". Цей закон віддзеркалює традиційні принципи термодинаміки, але зосереджується на поведінці інформації замість тепла чи енергії.

По суті, він припускає, що Всесвіт діє як накопичувач цифрових даних, стягуючи матерію докупи, як це робить гравітація, щоб навести порядок і звести до мінімуму хаос, подібно до того, як комп'ютер стискає файли, щоб звільнити місце.

Цей напрям думки не зовсім новий. Він рухається на хвилях ширшого наукового руху, який протягом десятиліть загравав з ідеєю симульованого всесвіту. Філософ Нік Бостром ще на початку 2000-х років висунув знамениту теорію про те, що розвинені цивілізації можуть створювати гіперреалістичні симуляції, перетворюючи саму реальність на високотехнологічну ілюзію.

Проте в дослідженнях Вопсона гравітація, одна з найосновніших сил у Всесвіті, набуває нового цифрового виміру. У його роботі розглядається концепція, що кожна елементарна "комірка" простору, неймовірно мала за розміром, може містити інформаційні пакети, подібні до пікселів у відеогрі. Кожна з цих комірок здатна маніпулювати безліччю частинок, повторюючи обчислювальну структуру, розроблену для досягнення максимальної продуктивності.

Вопсон зазначає, що, подібно до того, як комп'ютер має перевагу в обробці обмеженої кількості даних, Всесвіт може "надавати пріоритет" стисненню матерії, замість того, щоб дозволяти їй розсуватися в різні напрямки. На його думку, саме з цією метою існує гравітація: вона виступає як космічний механізм, що стискає інформацію, забезпечуючи безперебійність і ефективність роботи симулятора.

Для підтвердження своїх слів Вопсон проводить аналогії з популярними цифровими системами, вказуючи на те, що поведінка Всесвіту нагадує процеси оптимізації, які застосовуються в різних сферах — від відеоігор до програм віртуальної реальності.

У 2022 році Вопсон висловив неоднозначну думку, що генетична структура вірусу COVID-19, ймовірно, відповідає принципам зниження ентропії. Це твердження стало основою для його концепції інформаційної динаміки. Він навіть наважився стверджувати, що інформація може бути розглянута як "п'ята форма матерії", що є радикальним викликом традиційним уявленням про фізику.

Скептики, тим не менше, не поділяють оптимізму. Незважаючи на те, що ця теорія вирізняється своїм новаторством, її можливі наслідки можуть змінити основи науки. Як кажуть, виняткові твердження потребують і відповідно виняткових доказів.

Багато представників наукового співтовариства зазначають, що, хоч би якою витонченою була гіпотеза, довести, що ми живемо в симуляції -- монументальне завдання, яке ускладнюється тим, що творці симульованої реальності, найімовірніше, приховали б усі її ознаки.

Однак концепція Вопсона торкається стародавньої загадки, що хвилює людство – істинної сутності реальності. Неважливо, чи буде його теорія колись визнана у наукових колах, вона все ж таки

Раніше видання Фокус розглядало питання про наявність звуку в космічному просторі. У багатьох науково-фантастичних стрічках можна почути вислів, що ваш крик у космосі залишиться непочутим. Але чи відповідає це дійсності?

Фокус також повідомляв про відкриття космічних дисків, що сприяють формуванню планет. Вчені поділилися унікальними фотографіями небесних тіл, акцентуючи на незвичних формах деяких з них, що може допомогти науковцям оцінити ймовірність виникнення нових планет. Це піднімає давнє питання з сучасним контекстом: чи може все, що ми знаємо — від падаючих яблук до обертових планет — бути всього лише рядками коду в космічній програмі якихось інших істот?