Яка ступінь загрози, яку представляють інвазивні комахи в Європі?

У той час, як зими стають все більш помірними через зміни клімату, комахи, які раніше мешкали виключно в тропічних широтах, почуваються вже досить комфортно по всій Європі. Швидкість, з якою сьогодні розвиваються туризм і міжнародна торгівля, робить їх переміщення легшим, ніж будь-коли раніше — чи то з вантажем імпортованої деревини, у горщиках з рослинами, чи просто як «безквиткові пасажири».

Однак, насправді екзотичні гості не викликають захоплення. Фахівці Європейського агентства з охорони навколишнього середовища (EEA) повідомили DW, що інвазивні види, зокрема певні види комах, представляють "серйозну небезпеку для місцевих екосистем у Європі і є однією з основних причин зменшення біорізноманіття".

Незважаючи на свої крихітні розміри, ці шкідники конкурують з місцевими видами за ресурси та дестабілізують тендітні екосистеми, які й так стикаються із забрудненням, надмірною експлуатацією та наслідками глобального потепління. Інвазивні комахи також становлять серйозну проблему для людей, поширюючи хвороби, знищуючи врожай і обходячися ЄС приблизно 12 млрд євро на рік - така сума витрачається на боротьбу з ними та компенсацію збитків.

Ось лише кілька варіантів інвазивних комах, які становлять загрозу для Європи.

Читайте також: Іспанські слимаки атакують німецькі городи

Цей комар, який отримав свою назву завдяки помітним білим смужкам на тілі, є інвазивним видом, що походить із тропічних і субтропічних лісів Південно-Східної Азії. Вперше його зафіксували в Європі в Албанії у 1979 році.

У 1990-х роках цей вид поширився до Франції та Італії, ставши постійним мешканцем на всьому Балканському півострові, на півдні України, у південно-західних регіонах Росії та практично по всьому Середземномор'ю. Завдяки міцній оболонці своїх яєць та здатності виживати в холодних водах, у останні роки представники цього виду також були виявлені в Бельгії та Німеччині, а навіть ще далі на північ - у Швеції.

Тигровий комар чудово адаптується до міських умов, розмножуючись у стоячій воді, такій як квіткові горщики та водостоки. Ця здатність, разом із його активністю вдень, робить людей легкою мішенню для цього комахи, яка може смоктати кров кілька разів протягом доби. Проте укуси тигрового комара можуть не тільки викликати дискомфорт і свербіж, а й бути переносниками небезпечних захворювань, зокрема вірусів денге, чикунгунії та Зіка.

Досліджуйте також: Чому важливо охороняти не лише медоносних, а й диких бджіл? (відео)

Ця комаха зі Східної Азії вперше була помічена у Франції в 2004 році. Відтоді вона поширилося ще у понад 10 європейських країнах, включаючи Іспанію, Португалію, Бельгію, Італію, Німеччину та Великобританію. Азіатський шершень трохи дрібніший, ніж його європейські побратими, має темне забарвлення та активний вдень. Його не слід плутати з гігантським азійським шершнем (Vespa mandarinia), який також відомий як "шершень-вбивця" через велике жало, укуси якого можуть бути смертельними.

Хоча укуси азійського шершня можуть бути надзвичайно болісними, основна загроза, яку він представляє, полягає в ризику для продовольчої безпеки та біорізноманіття, стверджують фахівці міжнародної неурядової організації CABI. Ці комахи активно полюють на важливих запилювачів, таких як джмелі, метелики та мухи. Проте їхньою головною метою є європейська медоносна бджола, яка виконує роль запилювача для понад 80% сільськогосподарських і диких рослин на континенті. Дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Science Of The Total Environment у березні 2025 року, виявило, що одна особина азійського шершня здатна знищити до 50 бджіл за день.

Азіатський шершень - один із 88 видів, включених до списку інвазивних чужорідних видів, що викликають занепокоєння ЄС. Усі держави-члени повинні запобігати розповсюдженню цієї комахи і знищувати її скрізь, де це можливо.

Чотири види мурах із родів Solenopsis і Wasmannia, що мешкають у Центральній та Південній Америці, також потрапили до переліку небезпечних інвазивних видів Європейського Союзу. Перші з них були зафіксовані в Європі ще в 1960-х роках.

Укуси вогняних мурах, що походять з Америки, можуть викликати алергічні реакції, але це лише частина проблеми. В Європі ці мурахи активно витісняють місцеві види і завдають значної шкоди природним екосистемам та аграрному сектору через свою ненаситність.

Згідно з дослідженням, яке було проведене в 2023 році Інститутом еволюційної біології в Барселоні, наразі лише 7% території Європи є придатними для існування американських вогняних мурах. Однак, ймовірно, що їхній ареал в європейських країнах буде розширюватися через зміни клімату. Дослідники також відзначають, що на сьогодні половина міст Європи вже є вразливими до їхнього вторгнення, що викликає серйозне занепокоєння через можливі пошкодження електричних систем, оскільки ці мурахи можуть перегризати дроти та спричиняти короткі замикання.

Цей надзвичайно активний прибулець з Азії сьогодні широко розповсюджений у Франції, Італії та Швейцарії, але вже зустрічається і в інших країнах Європи. Ця комаха особливо приваблює фрукти, горіхи та виноград, хоча не відмовиться і від інших сільськогосподарських культур, таких як соя. У 2019 році в Італії ця комаха завдала плодовим культурам збитків на приблизно 588 мільйонів євро.

Фермери традиційно використовують інсектициди для боротьби з цією проблемою, але науковці пропонують альтернативний, менш шкідливий для екосистеми підхід. Їхня пропозиція полягає в застосуванні природного ворога мармурового клопа — оси-самурая (Trissolcus japonicus). Цей вид, який є інвазійним і був занесений до Європи зі Східної Азії, відкладає свої яйця всередині яєць клопа. Коли личинки оси вилуплюються, вони живляться вмістом яєць клопа.

Дослідники вважають, що застосування одного інвазивного виду для контролю іншого може спричинити ще серйозніші екологічні проблеми. Однак, згідно з дослідженням, яке було здійснене в 2023 році під керівництвом CABI, виявлено, що розповсюдження оси-самурая не має значного впливу на популяції місцевих видів комах.

Читайте також: Проблема з клопами є не лише в Парижі: як долати цю халепу?

Класифікований Міжнародним союзом охорони природи (IUCN) серед десяти найбільш небезпечних інвазивних видів у світі. Основна причина цього - ризик, який він несе для листяних дерев і чагарників.

Дорослі особини азіатських жуків-вусачів живляться листям, стеблами та гілками рослин, тоді як їхні личинки проникають глибоко в стовбур дерева, повільно руйнуючи його протягом кількох років. Це особливо стосується дерев, що ростуть у міських умовах, зокрема в портових містах, де інвазивні види зазвичай поширюються швидше. Наприклад, на сході Сполучених Штатів, де азіатські жуки-вусачі почали з'являтися в 90-х роках, до 35% міських дерев опинилися під загрозою зникнення.

Ці комахи часто подорожують всередині дерев'яних контейнерів і вже були знайдені у таких країнах, як Франція, Німеччина, Італія, Швейцарія та Польща. Проте в європейських країнах азіатські жуки-вусачі наразі не мають великого поширення, а деякі ініціативи щодо їх знищення виявилися успішними.

"Часто здається, що інвазивні комахи приносять більше проблем, ніж інвазивні рослини або більші тварини. Комахи маленькі, рухливі, швидко розмножуються, мають короткий життєвий цикл і часто залишаються непоміченими, доки не буде завдано шкоди", - зазначають у EEA.

Хоча повне знищення інвазивних комах у Європі є практично нереалістичним завданням, проте можна значно зменшити шкоду, яку вони завдають. Наприклад, азійських шершнів вдалося витіснити з деяких територій завдяки ліквідації їхніх гнізд і встановленню спеціальних пасток. В Італії за останні роки активно використовують дрони та технології штучного інтелекту для відстеження поширення мармурових клопів. Також є можливість реалізувати профілактичні заходи в країнах, звідки походять інвазивні види, наприклад, термічна обробка дерев'яної упаковки допоможе знищити личинки жуків-вусачів. Кожен може зробити свій внесок, прибравши джерела стоячої води на своєму балконі або у дворі, щоб запобігти розмноженню комарів.

Експерти підкреслюють, що нові види комах не завжди є більш небезпечними порівняно з іншими інвазивними рослинами та тваринами. Вони зазначають, що "кожна категорія живих організмів і кожен випадок вторгнення має свої унікальні біологічні та екологічні характеристики".