Найбільший кратер у Сонячній системі виявився зовсім не тим, чого очікували: нові знахідки на Місяці (фото)

Найбільший кратер на Місяці, а також у всій Сонячній системі, має цікаву історію свого утворення, яка відрізняється від загальноприйнятих уявлень, і, можливо, його розміри значно перевищують те, що ми знали раніше.

Поверхня Місяця вкрита численними кратерами, що утворилися внаслідок мільйонів років безперервного ударного бомбардування астероїдами. Найбільший кратер не лише на Місяці, а й у всій Сонячній системі – це басейн Південний полюс-Ейткен, який існує приблизно 4 мільярди років, а його діаметр оцінюється в близько 2500 км. Нове дослідження, опубліковане у журналі Earth & Planetary Science Letters, вказує на те, що цей колосальний кратер міг утворитися зовсім інакше, ніж вважалося раніше, і його справжні розміри можуть бути значно більшими, повідомляє ScienceAlert.

У Фокус. Технології запустили власний канал у Telegram! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших новин з царини науки!

За твердженнями дослідників, вивчення басейну Південний полюс-Ейткен є складним завданням через його значні розміри. У зв'язку з цим вчені досі прагнуть точно встановити, який насправді діаметр цього кратера та якою є його справжня форма.

Попередні дослідження підтвердили, що цей кратер виник внаслідок падіння великого астероїда, який вдарив по поверхні під кутом. Це призвело до формування скоріше овального, аніж круглої форми кратера. Згідно з цією теорією, уламки, що утворилися після удару, головним чином розлетілися в одному напрямку від південного полюса Місяця.

Дослідники залучили інформацію, отриману з орбітального апарату Lunar Reconnaissance Orbiter, який кружляє навколо Місяця з 2009 року, і вивчає його поверхню та геологічні особливості. Вони проаналізували понад 200 об'єктів, розташованих у районі ударного кратера. Результати дослідження вказали на те, що басейн Південний полюс-Ейткен має більш круглу форму, а не овальну.

Будь-який удар астероїда призводить до викиду гірських порід із надр Місяця та їх розповсюдження по поверхні. З огляду на те, що на Місяці немає ерозії, викликаної геологічною або ж атмосферною активністю, яка могла б приховати докази удару на Землі, на супутнику нашої планети вони все ще присутні.

На думку дослідників, округлість ударного кратера свідчить про те, що астероїд вдарив у Місяць майже вертикально, а не під кутом. Аналіз також показує, що уламки, що виникли в результаті удару, розподілені більш рівномірно, ніж очікувалося. Це відкриває можливості для роботизованих місій або астронавтів досліджувати гірські породи з надр Місяця, які зазвичай важко досяжні. Отримана інформація допоможе пролити світло на те, як відбувався процес формування Місяця, що досі викликає численні дискусії серед науковців.

В даний час існує думка, що Місяць є фрагментом Землі, який відокремився в результаті колосального зіткнення з іншим небесним тілом більше 4 мільярдів років тому. Проте існують й альтернативні теорії, які припускають, що Місяць міг бути захоплений гравітаційним полем Землі або ж виник з хмари матеріалу, що оберталася навколо нашої планети.

На думку дослідників, перпендикулярний удар астероїда, який сформував басейн Південний полюс-Ейткен, може пролити світло на деякі незвичні характеристики кратера. Наприклад, гравітаційні вимірювання в цьому районі демонструють, що кора Місяця під кратером має значно вищу щільність, ніж у навколишніх ділянках. Це може бути пов'язано з наявністю великого щільного фрагмента астероїда, який знаходиться під поверхнею.

Як уже писав Фокус, на Марсі мінерали утворилися в рідині, але не у воді. Вчені вважають, що вода є лише однією з можливих рідин, які існували в далекому минулому на поверхні Червоної планети.

Видання Фокус також повідомляло, що нещодавнє відкриття корінним чином змінює уявлення про Цереру — світ, що містить настільки багато води, що за її обсягом займає друге місце після Землі в межах внутрішньої частини Сонячної системи.