Океанічний механізм, що регулює течії, може зазнати несправностей: визначено найбільш уразливу "частину".
Вчені вважають, що їм вдалося знайти локацію, яка може стати вирішальною для майбутнього занепаду важливої атлантичної течії.
Дослідники постійно наголошують на загрозливій кліматичній ситуації, яка нависла над нашою планетою, викликавши неймовірні хвилі спеки, посухи та масштабні лісові пожежі. Проте наслідки цієї кризи відчуваються не лише на суші, але й у водах океанів: ключова океанічна течія опинилася на межі колапсу, що, у свою чергу, матиме серйозні наслідки для клімату Землі, повідомляє Live Science.
Дослідники давно вивчають Атлантичну меридіональну перекидну циркуляцію (AMOC), до складу якої входить і Гольфстрім, з метою спрогнозувати можливий її колапс. Важливо зазначити, що в минулому на Землі вже спостерігалися подібні явища. У рамках нового модельного дослідження вчені виявили найбільш вразливу до змін ділянку океану — це море Ірмінгера, розташоване поблизу Гренландії.
У Фокус. Технології тепер має власний канал у Telegram! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших новин зі світу науки!
Дослідники зазначають, що їм вдалося виявити "океанічний двигун", який є вирішальним чинником у регулюванні основних течій Атлантики, що, в свою чергу, позначається на кліматі Землі. Особливо уразливим виявилось море Ірмінгера, розташоване поблизу Гренландії, яке піддається впливу зростання обсягу талої води в Арктичному регіоні.
Море Ірмінгера, розташоване на південному сході Гренландії, є унікальним місцем, де теплі води з Південної півкулі піднімаються на північ, а потім занурюються і повертаються назад на південь по дну океану. Цей процес робить регіон ключовим для функціонування "океанічного конвеєра", відомого під абревіатурою AMOC.
За словами Ціюня Ма, провідного автора даного дослідження та наукового співробітника Інституту полярних і морських досліджень імені Альфреда Вегенера в Німеччині, ключовим висновком їхньої роботи є те, що басейн Ірмінгера має критичне значення для змін у AMOC. Команда також підкреслює важливість покращення моніторингу в цьому регіоні, щоб краще зрозуміти майбутні зміни.
Відомо, що AMOC відіграє важливу роль у підтриманні помірного клімату в Північній півкулі та регулює погодні умови по всій планеті. Проте зміни клімату можуть призвести до нестабільності температури, що триватиме набагато довше. Дослідження вказують на те, що тала вода з Арктики, яка потрапляє в Північну Атлантику, знижує щільність поверхневих вод, перешкоджаючи їх зануренню та формуванню придонних течій. Це, на жаль, підживлює механізм, який уповільнює основний океанічний потік.
Тепер нам відомо, що море Ірмінгера особливо важливе для підтримки цих природних течій. Викид прісної води в цьому регіоні не тільки безпосередньо пригнічує формування глибинних вод, що необхідно для підтримки нормальної роботи AMOC, але також змінює і характер атмосферної циркуляції. За словами Ма, вони з колегами дійшли висновку, що море Ірмінгера і зменшення кількості води, що опускається в нього, імовірно, має більший вплив на глобальний клімат, ніж подібні скорочення в інших північних морях.
Вчені встановили, що море Ірмінгера відіграє вирішальну роль у стабільності AMOC завдяки своєму впливу на кількість води, яка занурюється і формує глибинні течії в сусідніх морях, зокрема через атмосферні процеси. Збільшення обсягу прісної води, що потрапляє в море Ірмінгера, підсилює потоки прісної води, і, отже, зменшення процесів формування глибинних течій у цьому морі може мати значні непрямі наслідки для формування глибинних течій по всій Північній Атлантиці.
У процесі дослідження науковці застосували кліматичну модель, яка моделює підвищення обсягу прісної води в чотирьох різних регіонах:
Дослідження демонструють, що вплив моря Ірмінгера на AMOC виявився більш значущим, ніж у трьох інших вивчених регіонах, що призвело до посилення кліматичних змін. Зменшення формування глибоководних льодів стало причиною загального похолодання в Північній півкулі, а також сприяло збільшенню арктичного морського льоду, оскільки теплі води не надходили з півдня. Крім того, результати кліматичної моделі вказують на невелике підвищення температур у Південній півкулі та підтверджують попередні висновки — ослаблення AMOC призводить до кліматичного безладу.
Згідно з висловлюваннями Ма, отримані результати не лише підтверджують попередні дослідження науковців, але й вносять нові аспекти в цю тему: фахівці виявили, що кліматичні екстремуми спостерігаються в більш локалізованих регіонах. Наприклад, надзвичайно сильні сезонні дощі прогнозуються для всієї Північної Америки та території басейну Амазонки.
Раніше видання "Фокус" повідомляло про дослідження вчених, які пояснили, які наслідки можуть виникнути в разі руйнування Гольфстріму.