В Африці виявлено отруйні наконечники стріл, яким близько 60 тисяч років.
Археологи в Південній Африці знайшли п'ять кварцових стріл з отруйними наконечниками, що відсуває дату використання отруєної зброї на 50 тисяч років назад.
Археологи з університету Стокгольма провели дослідження п'яти кварцових наконечників стріл, що мають вік 60 тисяч років, знайдених у скельному укритті Умхлатузана, розташованому в провінції Квазулу-Натал на південному сході Південної Африки. На цих артефактах виявили сліди отрути, яка походить від цибулинної рослини, відомої як gifbol або Boophone disticha. Цю "отруйну цибулю" використовували традиційні мисливці до недавнього часу.
До цього відкриття найдавніші отруєні наконечники стріл датувалися періодом менше 7 тисяч років тому. "Це досить значний стрибок у часі", -- зазначає археолог Свен Ісакссон, один з авторів дослідження, опублікованого в журналі Science Advances 7 січня.
Наконечники були виявлені ще в 1990 році південноафриканським археологом Джонатаном Капланом. Науковці спочатку використали геохімічний та магнітний аналіз, щоб підтвердити датування шару осаду, де знайшли артефакти. Потім за допомогою газової хроматографії та мас-спектрометрії вони шукали сліди отрути на основі алкалоїдів. Орієнтиром слугували залишки отрути на отруєних стрілах 18 століття, зібраних у Південній Африці шведським натуралістом Карлом Петером Тунбергом.
Виявилося, що на обох наборах наконечників є сліди однієї й тієї ж отрути з gifbol, хоча їх розділяють десятки тисяч років. Поки незрозуміло, чи використовували отруту безперервно протягом цього часу, чи її відкривали незалежно кілька разів.
Отрута, отримана з gifbol, не вбиває миттєво, тому давнім мисливцям-збирачам доводилося ретельно планувати свої полювання та переслідувати здобич до моменту, поки токсини почнуть діяти. Дослідники вказують на те, що це свідчить про наявність складної когнітивної стратегії полювання. Стародавні мисливці мали розвинену систему знань, що дозволяла їм розпізнавати, добувати та ефективно використовувати отруйні рослинні екстракти. Оскільки отрута діяла хімічно, а не через фізичну силу, мисливці змушені були полагатися на ретельне планування, абстрактне мислення та розуміння причинно-наслідкових зв'язків.