Підсумки космічного року 2025: нова важка багаторазова ракета, Китай на шляху до лідерства, виклики для NASA та інші суттєві події.

Олег Данилов — редактор журналу "Межа". Протягом більше ніж 29 років він займається написанням статей на теми комп'ютерних технологій, програмного забезпечення, інтернету, космосу, науки, автозмагань і відеоігор.

Як ми і прогнозували рік тому, новий космічний рік встановив новий рекорд. Протягом 2025 року було здійснено 317 успішних або частково успішних орбітальних запусків, що значно перевищило 255 запусків у 2024 році. Таким чином, приріст склав вражаючі 24%. Найуспішнішими місяцями стали вересень та листопад, коли відбулося по 30 вдалих стартів, а грудень порадував рекордними 38 успішними запусками! Ми сподіваємось, що ці досягнення протримаються лише до кінця 2026 року, адже кількість космічних стартів безперервно зростає з 2019 року. Спочатку це було зумовлено діяльністю SpaceX, але тепер до Маска приєдналися й інші конкуренти.

За кількістю запусків традиційно лідирує США - 198 загалом, 194 з яких вдалі, тобто близько 60% від загальної кількості. На другому місці КНР, яка останнім часом суттєво прискорилася - 93 запуски, 90 вдалих проти 68/65 у 2024 році, тобто +38% для вдалих запусків і це вражає. Росія, яка посідає третє місце, здійснила ті самі 17 запусків, що і рік тому, але через загальне збільшення кількості стартів доля "великої космічної держави" впала до 5,36% від світової. Враховуючи що росіяни спромоглися пошкодити єдиний стартовий майданчик пілотованих "Союзів" на Байконурі, сподіваємося що ця доля буде падати й надалі.

Знову ж таки традиційно найуспішніша ракета-носій 2025 року - це SpaceX Falcon 9 - 165 вдалих запусків, при цьому 157 за допомогою вже використаних ступенів і лише 8 - нових ступенів. Друга найуспішніша родина ракет-носіїв - китайські Long March - 69 стартів, усі успішні. А ось третя, це несподівано Rocket Lab Electron - 18 успішних запусків, яка посунула радянські Р-7 (тобто усі модифікації "Союзів") на 4 місце (13 вдалих стартів).

Найактивніші космодроми на планеті: Космічна база США на мисі Канаверал, що провела 82 запуски, База Космічних сил США Ванденберг з 66 стартами, а також Центр запуску супутників Цзюцюань у Китаї, де відбулося 34 старти.

Максимальна кількість запусків була зафіксована на низьких навколоземних та сонячно-синхронних орбітах — 278 запусків, з яких 269 виявилися успішними. На другому місці за популярністю перебувають геосинхронні та геостаціонарні орбіти, а також орбіта "Тундра" (яка є варіантом високої еліптичної орбіти) — тут відбулося 34 запуски, з яких 33 були успішними.

Одними з найцікавіших запусків 2025 року стали старти нової важкої/надважкої ракети-носія Blue Origin New Glenn. І якщо під час першого запуску 16 січня 2025 року повернути прискорювач не вдалося, то під час другого запуску 13 листопада 2025 року все вийшло. Тож компанія Джеффа Безоса стала другою після SpaceX, яка створила багаторазову ракету.

Однак Китай також активно працює над цим. Наприкінці року дві китайські компанії та державні організації намагалися повернути прискорювачі. Хоча ці спроби поки що не увінчалися успіхом, це лише питання часу та кількості їхніх зусиль.

На початку грудня 2025 року, 3 числа, компанія LandSpace здійснила спробу повернути перший ступінь ракети-носія Zhuque-3. Запуск відбувся успішно, проте ступінь зазнав руйнування через непередбачену аномалію під час останнього етапу гальмування.

23 грудня 2025 року Шанхайська академія космічних технологій здійснила спробу повернення бустера ракети-носія Long March 12A (CZ-12A). Хоча запуск пройшов успішно, бустер, на жаль, був втрачений. Враховуючи, скільки зусиль і спроб витратила компанія SpaceX для вдосконалення технології багаторазового використання, це не є чимось несподіваним.

Крім того, 6 березня 2025 року відбувся перший плановий запуск довгоочікуваної європейської ракети-носія Ariane 6, цього разу повністю вдалий. У 2025 році Ariane 6 стартувала чотири рази, усі без проблем.

16 січня 2025 року Індійська космічна організація ISRO успішно здійснила стикування двох супутників SpaDeX на орбіті в межах досліджень національної програми пілотованих польотів. Таким чином, Індія стала п'ятою державою у світі, поряд із СРСР, США, Китаєм та Європейським Союзом, що досягла цього важливого технологічного етапу в космічних дослідженнях.

28 квітня 2025 року компанія Amazon розпочала заплановане розгортання свого угрупування супутників для космічного інтернету Leo, що раніше носило назву Project Kuiper. На кінець року вже було виконано 7 запусків, зокрема за допомогою ракет-носіїв конкурентів, зокрема SpaceX Falcon 9 Block 5. Ракета Atlas V 551 здатна виводити одноразово 27 супутників Amazon Leo, тоді як Falcon 9 Block 5 може виводити 24 супутники. Таким чином, на 31 грудня 2025 року в сузір’ї Amazon налічується всього 180 супутників, що значно поступається кількості супутників Starlink. Починаючи з 2026 року, до запусків супутників Amazon Leo приєднається європейська ракета Ariane 6, яка зможе виводити до 32 LeoSat за один запуск.

Китай також активно розширює свою мережу супутникового інтернету Guowang. Станом на 2025 рік відбулося вже 16 запусків, і на орбіті перебуває 136 супутників. Хоча в планах передбачено розгорнути 13 тисяч апаратів, з такими темпами на формування угрупування знадобиться ціле століття. Тому Китайська аерокосмічна науково-промислова корпорація повинна знайти способи прискорити цей процес.

Серед міжпланетних програм варто відзначити запуск китайської місії Tianwen-2, який відбудеться 28 травня 2025 року. Ця місія має на меті повернення зразків з астероїда 469219 Kamoʻoalewa. Очікується, що космічний апарат досягне орбіти астероїда 7 червня 2026 року, а повернення зразків на Землю заплановане не раніше 2035 року, що робить цю місію тривалою за часом.

Ще один захоплюючий проект - марсіанська місія ESCAPADE (Дослідники втечі та динаміки плазми). Два супутники-близнюки, Blue та Gold, мають на меті вивчити магнітосферу Марса та вплив сонячного вітру. Варто відзначити, що вартість цієї наукової платформи є досить помірною, оскільки її розробкою займалася компанія Rocket Lab, яка прагне вивчити нові ринки. Запуск відбувся 13 листопада 2025 року за допомогою багаторазової ракети-носія Blue Origin New Glenn.

Серед захоплюючих пілотованих місій варто виділити SpaceX Fram2 — перший в історії запуск людей на полярну орбіту. Ця приватна місія залучала новачків, які не мали професійного досвіду в космонавтиці. Унікальність місії полягала в її незвичній траєкторії, що вимагала оновлення програмного забезпечення SpaceX, щоб забезпечити безпечне приземлення капсули не в густонаселених районах, а у воді.

Рік 2025 виявився непростим для NASA. Все почалося після того, як адміністрація Трампа в квітні 2025 року запропонувала зменшити науковий бюджет агентства на 50%. Це стало найбільшим скороченням з 1961 року, що призвело до масових добровільних і напівдобровільних звільнень наукових співробітників, які вплинули на тисячі ключових фахівців.

Крім того, Дональд Трамп спочатку виставив, а потім відкликав кандидатуру бізнесмена та астронавта Джареда Айзекмана на посаду адміністратора NASA. Врешті-решт кандидатуру Айзекмана повернули та він був призначений на посаду 18 грудня 2025 року. Але через звільнення, скорочення бюджету та тривалу відсутність нового адміністратора в NASA увесь 2025 рік тривала атмосфера непевності.

В цілому, призначення Айзекмана можна вважати позитивним кроком. Він є справжнім ентузіастом космосу та успішним підприємцем у військовій індустрії. Його компанія Draken International управляє найбільшим у світі парком реактивних військових літаків і здійснює підготовку бойових пілотів для Збройних сил США та союзників по НАТО. Айзекман також фінансував і реалізував два космічні польоти у 2021 і 2024 роках.

Ще одна проблема агенції - затримка готовності ракети-носія та корабля SpaceX Starship, через яку запуск місячної місії Artemis 3 можуть перенести на 2028 рік. І це у той час, коли Китай вже тестує власний місячний посадковий модуль Lanyue.

Ще один масштабний проєкт, в який було інвестовано чимало ресурсів і який наразі перебуває в стадії невизначеності, — це космічний апарат Boeing Starliner. У зв'язку з труднощами, що виникли під час останнього запуску, наступна місія корабля буде виключно вантажною. Чи зможе Boeing колись знову повернутися до пілотованих польотів, залишається під знаком питання.

Цей текст не стосується NASA, але звертається до ще однієї значущої федеральної агенції США, яка займається космічними дослідженнями. Наприкінці року з'явилася новина про те, що адміністрація Трампа має намір ліквідувати Національний центр атмосферних досліджень (NCAR). Це рішення може вплинути не тільки на наукові дослідження клімату Землі, а й на вивчення космічної погоди та Сонця.

У 2025 році ми підготували серію значних статей, присвячених космосу, які охоплюють багаторазові космічні шатли та орбітальні станції. Рекомендуємо ознайомитися з ними, якщо ви їх раптом не помітили.

Космічні шатли. Початок: німецькі шибайголови, орбітальний бомбардувальник для Гітлера та американський літак у космосі

Повернення космічних шатлів: Boeing X-37 та його аналоги

Повернення космічних шатлів: Dream Chaser та інші ініціативи у сфері цивільних космічних транспортних засобів.

Space Shuttle проти "Бурана". Що було не так з радянським шатлом?

Не тільки Міжнародна космічна станція: радянські військові космічні комплекси, невдалі запуски та амбіції Китаю.

Життя після Міжнародної космічної станції: ініціативи нових космічних станцій майбутнього.

Орбіта як джерело можливостей: яким був 2025 рік для індустрії супутникового зв'язку та які перспективи відкриває 2026 рік.

Підсумки космічного року 2024.

Підсумки 2023 космічного року