Помер керівник центру термоядерних досліджень Массачусетського технологічного інституту Нуну Лоурейру.

47-річний професор фізики та ядерної інженерії Нуну Лоурейру трагічно загинув внаслідок вогнепальних поранень. Він очолював Центр плазмових досліджень і термоядерного синтезу в Массачусетському технологічному інституті.

Професор Нуну Лоурейру, керівник Центру плазмових досліджень та термоядерного синтезу в Массачусетському технологічному інституті, трагічно пішов з життя на 47-му році через вогнепальні поранення. Цю сумну новину озвучила президент MIT Саллі Корнблут у своєму зверненні до університетської спільноти.

З глибоким сумом повідомляю про трагічну втрату: професор Нуну Лоурейру, директор Центру плазмової науки та термоядерного синтезу, помер сьогодні вранці внаслідок вогнепальних поранень, отриманих кілька годин тому. У цей важкий час наші думки і почуття з його дружиною, родиною, а також з численними відданими студентами, друзями та колегами, які були поруч з ним, -- написала Корнблут.

Лоурейру був визнаним теоретичним фізиком та вченим у галузі термоядерного синтезу. Він приєднався до факультету MIT у 2016 році. Його дослідження стосувалися складних проблем, що виникають у центрі вакуумних камер термоядерних реакторів та на краях Всесвіту.

Наукова діяльність Лоурейру в MIT значно поглибила знання вчених про поведінку плазми, зокрема в аспектах турбулентності, а також допомогла розкрити фізичні процеси, пов’язані з астрономічними явищами, такими як сонячні спалахи. Він займав посаду професора фізики, названого на честь Германа Фешбаха, і у 2024 році отримав призначення на посаду директора Центру плазмової науки та термоядерного синтезу, хоча його внесок у цю галузь науки розпочався значно раніше.

Його дослідження динаміки намагніченої плазми, посилення магнітного поля, а також утримання та транспорту в термоядерній плазмі допомогли сформувати проєктування термоядерних пристроїв, здатних використовувати енергію плазми, що синтезується, наближаючи мрію про чисту, майже безмежну термоядерну енергію до реальності.

"Нуну був не лише блискучим ученим, він був блискучою людиною", -- каже Денніс Вайт, професор інженерії компанії Hitachi America, який раніше очолював Департамент ядерної науки та інженерії та Центр плазмової науки та термоядерного синтезу. "Він яскраво сяяв як наставник, друг, викладач, колега та лідер, і його загально шанували за артикульовану, співчутливу манеру спілкування. Його втрата є незмірною для нашої спільноти в PSFC, NSE та MIT, а також для всього світу досліджень термоядерного синтезу та плазми".

"Нуну був прихильником плазмової фізики на факультеті фізики, чудовим та захоплюючим колегою, надихаючим та турботливим наставником для аспірантів, які працювали в галузі плазмової науки. Його нещодавня робота над алгоритмами квантових обчислень для моделювання плазмової фізики була особливо захоплюючим новим науковим напрямком", -- каже Діпто Чакрабарті, професор астрофізики імені Вільяма Бердена та завідувач кафедри фізики.

Незалежно від того, чи займався Лоурейру термоядерними дослідженнями або астрофізикою, він завжди вдало поєднував основи фізики з технологічними та інженерними рішеннями, щоб досягти найвищого рівня впливу.

"Існують люди, які орієнтуються на технології та інженерію, а є й ті, хто черпає натхнення з фундаментальної математики та фізики. Обидві ці групи є необхідними," - зазначив Лоурейру у 2019 році. "Коли ми заохочуємо уми, які мислять теоретично, представляючи виклики плазмової фізики та термоядерного синтезу як захоплюючі теоретичні задачі, ми залучаємо до досліджень надзвичайно талановитих студентів — саме тих, кого ми прагнемо бачити у сфері розвитку термоядерного синтезу."

Лоурейру здобув освіту з фізики в Вищому технічному інституті в Португалії та отримав ступінь доктора філософії з фізики в Імперському коледжі Лондона у 2005 році. Наступні два роки він проводив постдокторські дослідження в Принстонській лабораторії плазмової фізики, перш ніж переїхати до Центру термоядерної енергії UKAEA Culham у 2007 році. Лоурейру повернувся до Вищого технічного інституту у 2009 році, де був дослідником в Інституті плазми та ядерного синтезу до приїзду в MIT у 2016 році.

Він не витрачав час даремно, активно долучаючись до інтелектуальної атмосфери MIT, де провів перші два роки, працюючи над складною задачею, пов'язаною з турбулентністю плазми. Плазма є надзвичайно гарячим станом матерії, який використовується як паливо в термоядерних реакторах. Лабораторія Лоурейру в PSFC розкрила механізми, що визначають поведінку плазми в середині термоядерних установок, що може допомогти уникнути пошкоджень матеріалів і забезпечити більш ефективне утримання плазми для генерації електроенергії.

"Нуну відзначався не лише своїми науковими досягненнями та педагогічними талантами, а й був чудовим товаришем, наставником і другом, який щиро піклувався про своїх студентів та спільноту. Його відсутність стане відчутною не лише в NSE, а й за його межами", - зазначив у своєму електронному листі до департаменту сьогодні Бенуа Форже, професор KEPCO та завідувач кафедри ядерної науки та інженерії.

На інших напрямках досліджень Лоурейру у сфері астрофізики сприяв розкриттю основних механізмів, що керують Всесвітом. Він став автором першої теорії турбулентності в парних плазмах, які мають відмінності від звичних плазм і можуть широко зустрічатися в космічному просторі. Ця робота частково виникла внаслідок унікальних спостережень, пов'язаних із злиттям подвійних нейтронних зірок у 2018 році.

Як асистент професора, а згодом повноцінний професор у Массачусетському технологічному інституті, Лоурейру викладав курс 22.612 "Основи плазмової фізики" і курс 22.615 "Теорія магнітогідродинаміки термоядерних систем". За свою викладацьку діяльність він двічі був удостоєний нагороди Департаменту ядерної науки та інженерії PAI за видатні досягнення в освіті.

Дослідження, проведені Лоурейру, принесли йому численні престижні відзнаки протягом його успішної кар'єри. Серед них - премія Національного наукового фонду Career Award та нагорода Американського фізичного товариства імені Томаса Стікса, яка відзначає видатні досягнення в галузі плазмової фізики на початкових етапах кар'єри. Крім того, він є членом Американського фізичного товариства. На початку цього року Лоурейру був удостоєний Президентської премії для молодих учених та інженерів.