Пори року на планеті Земля виявляються несподівано несинхронізованими: такі висновки зробили дослідники.

Навіть у близьких областях ситуація може суттєво варіюватися.

Вчені з Університету Каліфорнії в Берклі провели спостереження за зміною пір року на Землі з космосу. Вони з'ясували, що зима, весна, літо і осінь надзвичайно не синхронізовані, повідомляє Science Alert.

Факт, що два місця знаходяться в одній півкулі і мають схожу висоту або широту, не означає, що в них будуть спостерігатися однакові сезонні зміни в один і той же час. Навіть сусідні регіони можуть мати різні кліматичні та екологічні умови, що призводить до виникнення абсолютно різних екосистем.

Це нагадує ситуацію, коли у сусідніх областях функціонують різні часові пояси. Проте, ці межі визначені самою природою.

Сезони часто сприймаються як простий послідовний процес — зима, весна, літо, осінь. Проте наша дослідницька робота доводить, що природний календар є набагато більш складним явищем. Це особливо вірно для тих регіонів, де форма і тривалість типового сезонного циклу суттєво варіюються в залежності від ландшафту. Такі відмінності можуть мати серйозні наслідки для екології та еволюції в цих місцевостях, — зазначив біогеограф і головний автор дослідження Дрю Терасакі Харт.

За допомогою супутникових даних, зібраних за 20 років, вчені створили, за їхніми словами, першу детальну карту зміни пір року в наземних екосистемах Землі.

Нова карта виявляє глобальні регіони, де сезонні закономірності особливо сильно порушені, і ці асинхронності часто спостерігаються в осередках біорізноманіття. Найімовірніше, це не збіг. Велика мінливість погодних умов може мати непрямі наслідки, які стимулюють розвиток біорізноманіття.

Наприклад, коли природні ресурси в двох сусідніх екосистемах стають доступними в різні сезони, це може суттєво позначитися на екологічних процесах і еволюційних змінах рослинного та тваринного світу в обох регіонах.

Це може навіть означати, що вид в одному місцезростанні досягає свого репродуктивного сезону раніше або пізніше, ніж той самий вид у сусідньому місцезростанні, що перешкоджає схрещуванню. У масштабах поколінь це може призвести до розвитку абсолютно різних видів.

Ще одним яскравим прикладом можуть слугувати два міста в Аризоні – Фінікс і Тусон. Ці населені пункти знаходяться всього в 160 кілометрах один від одного, проте їхні кліматичні умови протягом року кардинально відрізняються. У Тусоні максимальна кількість опадів спостерігається під час літніх мусонів, тоді як у Фініксі основна частина дощів випадає в січні. Це, в свою чергу, суттєво впливає на їхні екосистеми.

Однією з захоплюючих особливостей, виявлених під час дослідження нової карти, стало те, що в п'яти регіонах з середземноморським кліматом, де зими м'які та вологі, а літо спекотне і сухе, цикли росту лісів досягали своїх максимумів приблизно на два місяці пізніше в порівнянні з іншими екосистемами.

Наразі більшість моделей екологічного прогнозування засновані на спрощеній моделі зміни пір року на Землі. Але якщо ми дійсно хочемо знати, як кліматична криза вплине на різні регіони і здоров'я людей, потрібно розглядати особливості окремих регіонів.

Науковці виявили 20-кілометровий шар гірських порід під океанічною плитою в зоні Бермудського трикутника. Подібних структур не зафіксовано в інших частинах світу.