Існує протилежне дежавю: дослідники застерігають, що це явище навіть більш жахливе.

Дежавю — це явище, коли у нас виникає відчуття, що ми вже колись переживали певну ситуацію. Однак дослідження вчених показують, що дежавю насправді є своєрідним "вікном", яке дозволяє заглянути у функціонування людської пам'яті, як зазначає Science Alert.

За словами старшого викладача психології в Університеті Сент-Ендрюс Акіри О'Коннор і професора когнітивної нейропсихології з Університету Гренобль-Альпи Крістофера Мулена, їхні дослідження показали, що дежавю виникає, коли частина мозку, що виявляє щось знайоме, розсинхронізується з реальністю. По суті, дежавю -- сигнал, який попереджає нас про цю дивину.

У Фокус. Технології запустили власний канал у Telegram. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших і найцікавіших новин з наукової сфери!

Однак тепер науковці вважають, що повторювані ситуації можуть викликати не лише звичність, а й щось більш тривожне та дивне. Мова йде про явище, яке є антиподом дежавю — "жамевю": коли щось, що здається знайомим, насправді сприймається як нереальне або абсолютно нове. У своєму дослідженні, яке отримало Шнобелівську премію з літератури, дослідники аналізували механізми, що стоять за цим феноменом.

Передбачається, що явище жемавю може проявлятися у вигляді раптового спостереження за знайомим обличчям, яке раптом здається дивним або малознайомим. Наприклад, музиканти можуть переживати подібне відчуття, коли на мить затримуються на добре відомій мелодії, відчуваючи при цьому певну розгубленість.

Відомо, що жемавю в житті зустрічається в рази рідше, ніж дежавю, і, ймовірно, є більш незвичним і тривожним. Учені виявили, що цей досвід може бути спровокований повторенням або пильним поглядом, але не завжди. Наприклад, сам Акіра О'Коннор зазначає, що колись йому довелося з'їхати з автостради на узбіччя, бо він забув, як діють педалі в авто. На щастя, жемавю зустрічається надзвичайно рідко.

Варто зазначити, що науковому світу ще недостатньо відомо про явище жемавю. Проте дослідники висунули припущення, що цей стан можна досить легко імітувати в лабораторних умовах. Для цього вони запропонували учасникам експерименту виконувати одну й ту ж дію безліч разів, поки цей процес не почне здаватися безглуздим і заплутаним.

У першому експерименті взяли участь 94 студенти, яким запропонували неодноразово записати одне й те саме слово. Вони виконали це завдання з дванадцятьма різними словами, які варіювалися від звичних, як-от "двері", до рідкісніших, таких як "меч".

Отримувачів попросили записати слово та попередили, що вони можуть зупинитися з кількох причин. Зокрема:

Дослідження виявило, що близько 70% учасників зупинялися через появу незвичного відчуття. Вчені також визначили, що це відбувалося орієнтовно через одну хвилину або після 33 спроб.

У наступному експерименті дослідники вирішили зосередитися лише на слові "the", оскільки вважали його найбільш вживаним. Результати виявили, що 55% учасників перестали писати після 27 повторень через явище жемавю. Крім того, реципієнти відзначали, що зупинялися, оскільки почувалися позбавленими сенсу чи контролю над своїми рухами. Додатково, деякі учасники в певний момент відчували, що їхні дії виглядають "якось неправильно".

Вченим знадобилося 15 років, щоб опублікувати свою роботу. Після експериментів виявилося, що подібне дослідження вже було проведене Маргарет Флой Вошберн у 1907 році. Результати її експерименту показали, що реципієнти втрачали "асоціативну силу" в словах, на які дивилися протягом трьох хвилин.

Сучасні дослідники вказують на те, що їхній внесок у науку полягає в розумінні феномену, коли трансформації та втрата сенсу під час повторення супроводжуються специфічним відчуттям, яке отримало назву жемавю. Вважається, що це сигнал для нашого мозку про те, що певні дії стали занадто автоматичними, безглуздими або надто повторюваними. Науковці стверджують, що жемавю сприяє нашому "вибуху" з звичного процесу сприйняття, і що відчуття нереальності є насправді формою перевірки реальності.

Раніше Фокус повідомляв про те, що дослідники зробили значний крок до розуміння феномену дежавю.