Протягом багатьох століть на поверхні Місяця спостерігаються яскраві спалахи, які можуть виникати до 8 разів на годину (відео)

Протягом багатьох століть люди спостерігали на поверхні Місяця дивні спалахи, які довгий час трактувалися як оптичні ілюзії. Однак сьогодні наукове товариство дійшло висновку, що ці спалахи насправді мають місце на Місяці.

Перші офіційні свідчення про спалахи на Місяці були зроблені в XVII столітті, коли з'явилися перші телескопи. Але вони фіксувалися ще раніше, наприклад у Середні віки. У 1178 році н.е. англійський монах Жерваз Кентерберійський описав щось подібне, пише IFL Science.

"Ніч була просякнута сяйвом нового місяця, і, як зазвичай у цій фазі, його роги були спрямовані на схід. Раптом верхня частина місяця тріснула, і з розколу вирвався палаючий смолоскип, що розкидував вогонь, розпечене вугілля та іскри на значну відстань", -- записав ченець.

Незважаючи на явно перебільшене представлення події, науковці вважають, що це є одним із описів явища, відомого як Транзієнтні місячні явища (TLP). Цей термін був введений сером Патріком Муром, британським астрономом-аматором, який досліджував їх протягом майже сорока років.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Вони можуть мати різні прояви. Деякі з них є лише місцевими спалахами, які зазвичай приховують видимі елементи поверхні. Інші, навпаки, мають яскраве забарвлення, зазвичай червоного тону," – зазначав Мур.

Раніше дослідники вважали, що такі явища, як TLP, трапляються вкрай рідко. Астрономи-аматори змогли зафіксувати лише кілька спалахів під час сотень годин спостережень за Місяцем. Однак сьогодні дані, отримані від Європейського космічного агентства (ЄКА), свідчать про те, що на поверхні Місяця в середньому виникає до 8 таких спалахів за годину.

Одна з головних теорій полягає в тому, що ці спалахи на Місяці спричинені газовими туманами, які просочуються з місячної кори. Коли на такі хмари падає світло, то із Землі це схоже на швидкий спалах.

Наступні дослідження дійсно засвідчили, що поверхня Місяця вивільняє радон.

Тепер учені вважають, що радонові хмари підіймаються вгору внаслідок падіння на Місяць метеоритів та іншого комічного сміття.

Річ у тім, що у Місяця немає такої щільної атмосфери, як у Землі, тому супутник постійно піддається космічному бомбардуванню. На поверхню Місяця щорічно падає близько 33 000 метеороїдів розміром з м'яч для гольфу, не кажучи вже про більші камені, які падають приблизно раз на кілька років.

Хоча основним поясненням для TLP вважається падіння метеоритів, слід зазначити, що вони не охоплюють всі зафіксовані спостереження. Чи можуть ці викиди свідчити про геологічну активність, невідомі атмосферні явища або щось ще більш екзотичне, залишається питанням, яке потребує подальшого дослідження.

Нагадуємо, що Землю оточують не лише один місяць, а принаймні шість. Дослідження свідчать, що щонайменше шість малих об'єктів місячного походження в будь-який момент обертаються навколо нашої планети, виконуючи роль тимчасових природних супутників. Однак через їхні малі розміри та велику швидкість виявити їх досить складно.