Ректорка державного університету отримала звання "академіка", подібно до Спартака Субботи, а її донька успадкувала посаду та пенсію у віці 39 років: як функціонує зразкова родина державних службовців.

Яніна Аранчій є представницею однієї з найвпливовіших родин Полтавщини. Її покійний батько був на чолі Державної ветеринарної інспекції в Полтавській області, яка згодом перетворилась на Держпродспоживслужбу. Її брат займав посаду заступника голови цієї ж служби в регіоні, а мати обіймала посаду ректора (тепер вона - перший проректор) Полтавської державної аграрної академії. Колишній чоловік Яніни також працював у Полтавській обласній військовій адміністрації.

Посаду в Держпродспоживслужбі Полтавської області Аранчій фактично отримала "у спадок". Частина її співробітників колись працювали під керівництвом її батька, а потім брата. За кілька років родина впливової полтавської чиновниці придбала щонайменше 5 квартир у новобудовах, кілька дорогих автівок і три квартири в Польщі.

Про те, чим володіє одна з найвпливовіших родин чиновників та як мати з вишу стала "академіком" - читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Яніна Аранчій: перейняла посаду від батька і вийшла на пенсію у 38 років.

У своїй першій декларації, яку було публічно опубліковано, на той момент 29-річна чиновниця вказала заощадження у сумі 75 тис. доларів. Тоді жінка очолювала регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини в Полтавській області. З цього моменту минуло майже 10 років. У своїй останній декларації Яніна вказала заощадження у розмірі 6,6 млн грн та 65 тис. доларів. І це за достатньо скромного доходу.

Минулого року чиновниця отримувала після сплати податків лише 32,1 тисячі гривень на місяць. Її екс-чоловік виплачує аліменти на їхнього спільного сина в розмірі 10 тисяч гривень щомісяця. Крім того, у своїй декларації вона задекларувала право власності на автомобіль Audi Q7 2020 року випуску, вартість якого на сьогоднішній день становить близько 60 тисяч доларів.

Яніна Аранчій володіє чотирма квартирами, з яких дві розташовані в престижному житловому комплексі в центрі міста. Протягом свого життя жінка працює на державній службі, і навіть підприємці з успішним бізнесом могли б позаздрити її майновому стану. Крім того, минулого року 38-річна Яніна почала отримувати пенсію, яку задекларувала на суму 97,9 тис. грн.

У цьому ж житловому комплексі, поруч із Яніною, два помешкання придбав її брат Дмитро Аранчій. А для його дружини Ганни зареєстровано три квартири в новобудові на вулиці Шевченка, 96А. Варто зазначити, що у жінки вже було три квартири в Полтаві. Таким чином, за останні кілька років сім'я Яніни Аранчій оформлювала п’ять квартир у нових будинках.

Віталій Кулинич, экс-чоловік чиновниці, займає посаду заступника директора департаменту будівництва, містобудування та архітектури, а також ЖКГ і енергетики Полтавської обласної державної адміністрації. Він також є представником влади. Щодо покупки житла, то матір чиновниці також придбала нерухомість, проте зробила вибір на користь об'єктів за межами країни.

Ректорка-"академік" з трьома житловими приміщеннями в Польщі.

Валентина Аранчій - перша проректорка Полтавської державної аграрної академії (ПДАУ). У цьому виші вона працює вже понад 30 років. У розділі "досвід роботи" у її біографії на сайті академії зазначено: "стаж педагогічної роботи у закладах вищої освіти ІІІ-ІV рівня акредитації 33 роки, і всі вони в ПДАУ".

У минулому році Валентина Аранчія отримувала в середньому 49,6 тисяч гривень на місяць після сплати податків, працюючи в ПДАУ. Окрім цього, жінка має пенсію в розмірі 22,1 тисячі гривень та доходи від оренди майна, які становлять 32,3 тисячі гривень. Незважаючи на те, що зарплата в державному закладі освіти не є високою для її позиції, у 2023 році вона змогла придбати три квартири в Польщі, витративши на це понад 15 мільйонів гривень.

Крім того, Валентина Аранчій у 2021-му стала власницею новенького Lexus RX 300. Зараз такий коштує близько 50 тис. доларів. У Полтаві вона мешкає в будинку площею понад 221,8 кв.м. На сайті університету сказано, що Аранчій - "академік Академії наук вищої освіти України". При тому при Національній академії наук України такої академії не існує.

В Україні існує громадська організація під назвою "Національна академія наук вищої освіти". Ця організація зареєстрована в відповідному державному органі, проте не має жодного зв’язку з офіційною Академією наук. "Президентом" цієї структури є заслужений лікар Станіслав Табачніков, який також очолює іншу громадську організацію - "Міжнародна академія освіти і науки". Склад президії обох організацій частково збігається, включаючи тих самих "видатних вчених".

Наприклад, Володимир Бабієнко, художник, займає посаду голови комісії з мистецтвознавства та культури в "Національній академії наук вищої освіти". Крім того, він є віцепрезидентом з міжнародних зв'язків у "Міжнародній академії освіти і науки". Сергій Пузік, перший президент "Міжнародної академії освіти і науки", також виконує обов'язки радника президента в "Національній академії наук вищої освіти України".

На відміну від традиційних наукових установ, членами згаданих громадських організацій можуть бути навіть ті, хто заперечує офіційні наукові погляди. Наприклад, на веб-сайті "Міжнародної академії освіти і науки" досі вказується, що віцепрезидентом з питань "комплементарної медицини" є вже покійна "цілителька" Людмила Жукова. У її профілі в розділі "освіта" зазначено, що вона є "академіком Української академії наук" (ще одна громадська організація). Вона володіла центром нетрадиційної медицини і сама себе ідентифікувала як "цілительку".

Якщо дійсні представники Академії наук отримують право на довічну фінансову підтримку за статус академіка, то учасники громадських організацій, що самостійно вважають себе "академіками" (серед яких і Валентина Аранчій), навпаки, зобов'язані сплачувати вступні (5 тисяч гривень) та членські (1,5 тисячі гривень) внески.

Випадки, коли громадські організації у своїй назві містять слово "академік" і називають своїх членів "академіками" - доволі розповсюджена практика. Медійна особистість Спартак Суббота, який називав себе психіатром, "академіком" та розповідав про співпрацю із СБУ, як виявилось, так само був членом громадської організації, у назві якої є слово "академік", та співпрацював із ТОВ "СБУ", а не зі Службою безпеки України.

OBOZ.UA звернувся до Полтавської державної аграрної академії з проханням прокоментувати, чи є Валентина Аранчій академіком у розумінні закону "Про наукову і науково-технічну діяльність" (входить до кадрового складу Національної академії наук України).

Так само можна створити громадську організацію під назвою "Уряд України", стати її учасником і потім називати себе "членом уряду". Основна мета таких дій полягає в тому, щоб сформувати ілюзію своєї близькості до справжньої влади.

Слід зазначити, що на сайті свого університету Валентина Аранчій не вказала своє членство в громадській організації, назва якої містить слово "академія". Натомість вона використовує термін "академік", що може ввести в оману щодо її належності до Національної академії наук.

OBOZ.UA також направив запит до Держпродспоживслужби з проханням надати коментар щодо дострокової пенсії Яніни Аранчій та уточнити, звідки походить її майно. Більше інформації з цього питання читайте в наступних матеріалах OBOZ.UA.