Розкрито загадку найбільшого айсберга в Антарктиді: досліджені його приховані шляхи впливу на нашу планету.

Дослідники застосували роботизовані планери для вивчення водних мас навколо одного з найбільших айсбергів, перш ніж той почав танути і руйнуватися на фрагменти. Це стало історичною подією, адже вперше вченим вдалося здійснити подібні спостереження, відкриваючи нові горизонти для розуміння впливу айсбергів на океанічні системи.

Мова йде про айсберг А-68а, який відколовся від льодовика Ларсен С в Антарктиді в липні 2017 року. Цей айсберг займав приблизно 12% площі всього шельфового льодовика та мав розмір близько 5800 квадратних кілометрів. Як один із найбільших айсбергів на планеті, він повільно переміщався Південним океаном, поки врешті-решт не розпався на дрібніші частини. У квітні 2021 року Національний льодовий центр США оголосив про його "зникнення".

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На щастя для науки, вченим вдалося максимально використати подорож айсберга А-68а. У лютому 2021 року група дослідників із Британської антарктичної служби відправила занурювальні роботизовані планери, Doombar-405 і HSB-439, для спостереження за впливом танення гігантського льодовика на екосистему.

Варто зазначити, що спостереження за айсбергами є складним завданням: величезні льодові маси постійно рухаються та дрейфують в непередбачуваних напрямках, що ускладнює їх моніторинг і вплив на океанічні системи. Як зазначає провідна авторка дослідження, фізична океанографиня та почесна наукова співробітниця BAS Наташа Лукас, ця місія була справді складною, однак вчені змогли здійснювати контроль за допомогою планерів, дистанційно керуючи ними з відстані понад 12 000 кілометрів.

А-68а безперервно перебував у русі, через що вчені втратили один з планерів, а інший кілька разів опинявся в пастці величезного льодового блоку. Проте, через 17 днів цей планер повернувся до дослідників з вражаючою кількістю інформації. Завдяки цьому вчені змогли детально оцінити процеси, які відбуваються під час танення цих колосальних айсбергів.

Згідно з висловленнями Лукаса, було зібрано інформацію про екологічні умови океану, зокрема:

Спостереження вказали на те, що величезний айсберг таївся знизу, порушуючи шар холодної води, який називають "зимовою водою". Цей шар формується, коли тепліші літні води накривають холодні зимові води, що знаходяться внизу, і виконує функцію бар'єру, який утримує поживні речовини в глибинах.

Проте, коли величезна крижана брила починає танути, вона створює своєрідний мікс. Відкриття цього бар'єру дозволяє глибинним водам, багатим на поживні речовини, підніматися на поверхню, переносивши необхідні мінерали, такі як залізо та кремній, прямо з айсберга. Дослідники підкреслюють, що цей раптовий сплеск поживних речовин живить мікроскопічні організми, змінюючи харчовий ланцюг Південного океану.

За словами Лукас, вивчення таких прихованих взаємодій має вирішальне значення, оскільки вони формують біорізноманіття океану. Вчені також вважають, що ці зміни впливають на те, як тепло і вуглець перемішуються між земним океаном і атмосферою. Ці дані особливо важливі, оскільки потепління планети, що триває, і ймовірно, призведе до появи більшої кількості айсбергів, подібних до А68а.

Раніше Фокус писав про найбільший айсберг на Землі: вчені "зняли мірки" з гіганта масою близько трильйона тонн.