Інтелект на Землі еволюціонував через два самостійні маршрути – шляхом вивчення.

Еволюція мозку проходила різними шляхами у птахів і ссавців.

Складні ланцюги нейронів ймовірно розвинулися у птахів і ссавців паралельно та незалежно одні від одних. Обидві гілки належать до хребетних. Раніше серед вчених побутувала думка, що вони походять від єдиного предка. Але зараз науковці навели аргументи, які свідчать про відсутність тісних зв'язків між цими гілками, пише Wired.

У лютому 2025 року журнал Science випустив серію наукових статей, присвячених цій темі. Автори, що представляють кафедру біологічних наук Колумбійського університету, у анотації до своїх досліджень підкреслюють, що високорозвинені біологічні системи з’являлися на Землі лише кілька разів.

Згідно зі статтею, серед хребетних тварин, таких як ссавці та птахи, спостерігається здатність до вирішення складних завдань, використання інструментів та участі в розвиненій соціальній взаємодії. Ці функції пов'язані з активністю кори головного мозку, яка відіграє ключову роль у когнітивних процесах.

Несважаючи на це, будова мозку у ссавців і птахів має істотні відмінності. У ссавців мозок значно більший і має складну структуру. У той же час, у птахів він в багато разів менший і виглядає простішим. Проте, навіть за таких умов, вони все ж демонструють подібні нейронні мережі.

"Птах, чий мозок важить всього 10 грамів, демонструє здатності, подібні до тих, що має шимпанзе з мозком вагою 400 грамів," – зазначив дослідник мозкових структур Онур Гюнтюркюн з Університету Рура в Бохумі, Німеччина.

У першій половині XX століття нейроанатоми дотримувалися думки, що птахи не володіють інтелектом, оскільки у їхньому мозку відсутня структура, подібна до неокортексу. Ця область є ключовою для процесів мовлення та мислення. Неокортекс складається з шести шарів нейронів, які отримують інформацію з інших частин мозку.

Замість чітко визначених шарів, у птахів виявляються "неясні клуби нейронів, які не мають жодних орієнтирів чи відмінностей", -- пояснює нейробіолог Фернандо Гарсія-Морено з Баскського центру неврології в Іспанії. Раніше вважалося, що саме через це птахи ніколи не зможуть досягти тих самих можливостей, що й ссавці. Проте виявилося, що птахи здатні на більше. Це спонукало науковців шукати відповіді на питання: як це можливо?

Порівняння мозку ссавців та птахів показало, що в останніх є ділянки мозку, побудовані зі складних нейронних ланцюгів. Це задній шлуночковий валик. На перший погляд здавалося, що ці ділянки можуть бути задіяні лише у рефлекторних рухах, але нейронні зв'язки тут були схожі на ті, що в неокортексі.

У подальшому науковці провели порівняння ембріонів ссавців і птахів на різних етапах їхнього розвитку. Виявилося, що неокортекс у ссавців та задній шлуночковий валик у птахів формувалися з різних частин ембріональної структури.

У нещодавньому дослідженні американські вчені виконали секвенування РНК, що дало змогу їм провести порівняння нейронних мереж як у зрілому мозку, так і в процесі ембріонального розвитку. Це дозволило їм вивчити на клітинному рівні, де в ембріоні відбувався ріст клітин, і як ці клітини проявляли себе в дорослому організмі. Дослідження охопило курей, мишей та геконів. Вчені з'ясували, що зрілі нейронні мережі в дорослому мозку мають вражаючу схожість, хоча їхня структура, розвиток та розташування в різних ділянках мозку суттєво відрізняються. Це дослідження підтвердило наявність у птахів власної версії мозку, здатного до інтелектуальної діяльності.

Нещодавно вчені також виявили, що ворони, як і люди, мають геометричне мислення -- розрізняють фігури і можуть розділити їх за схожістю. Дослідження наводить на гіпотезу, що розпізнавання геометричних закономірностей може бути глибоко вкоріненим в еволюції та виявитися більш поширеним у тваринному світі, ніж ми думали.