Таємниця походження сну може бути розкрита: з'ясувалося, що медузи сплять аналогічно людям (відео)

Дослідження демонструють, що навіть безмозкі желеподібні істоти потребують сну. Це відкриття може допомогти зрозуміти, як виник сон у різних тваринних групах.

Нещодавнє дослідження, виконане науковцями з Університету Бар-Ілан в Ізраїлі, виявило, що навіть медузи, які не мають анального отвору та мозку, потребують сну. Зібрані дані свідчать, що ці желеподібні істоти проводять приблизно третину доби у сні, подібно до людей, незважаючи на суттєві відмінності у їхній фізіології, повідомляє Science Alert.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найостанніших та найцікавіших новин з галузі науки!

Автори цього дослідження стверджують, що їхні результати свідчать про те, що сон має дуже давнє походження, оскільки спільні предки людей і медуз відділилися один від одного приблизно мільярд років тому.

Відомо, що у медуз Cnidaria відсутній централізований мозок. Натомість у них є нейронні мережі, що пронизують усе тіло. Попри такий простий нейронний пристрій, цих морських мешканців спостерігали сплячими, як і тварин із нервовою системою.

За словами співавтора дослідження, хронобіолога Рафаеля Агільона, на жаль, період нерухомості та зниження активності пов'язаний з ризиками. У результаті вчені дійшли висновку, що еволюція сну супроводжувалася серйозними компромісами -- наприклад, зниження обізнаності про навколишнє середовище і вразливість перед хижаками.

Дослідження виявили, що медузи, подібно до людей, мають нічний сон і навіть можуть відпочивати в обідній час. У той же час, їхні родичі - морські анемони - відпочивають переважно вдень. Це свідчить про те, що сон має значні переваги, які можуть виправдати можливі ризики.

У ході дослідження науковці виявили, що у перевернутих медузах (Cassiopea andromeda) та морських анемонах Nematostella vectensis спостерігалося посилене ушкодження ДНК нейронів у ситуаціях, коли відзначалася нестача сну. Ці спостереження були зроблені як в лабораторних умовах, так і в природному середовищі.

Ще більш цікаво: якщо зовнішнє середовище викликало збільшення пошкодження ДНК нейронів, обидва види спали довше. За словами вчених, отримані результати вказують на те, що сон, ймовірно, еволюціонував як засіб захисту клітин від пошкоджень.

Подальші дослідження показали, що лікування мелатоніном змусило тварин спати довше і, як наслідок, зменшилися пошкодження ДНК. Дослідники припускають, що кнідарії використовують мелатонінову систему, подібну до нашої, для синхронізації своїх циклів сну з циклами денного світла.

Усе це вказує на те, що навіть прості нейронні системи потребують відпочинку для зменшення неминучого пошкодження ДНК, що супроводжує неспання. Ці результати також припускають, що пошкодження ДНК і клітинний стрес у простих нервових мережах могли сприяти еволюції сну.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що секрет вічного життя мільйони років зберігався на дні океану: його таїть медуза, що пожирає себе.

Раніше на сайті Фокус повідомляли про вражаючу знахідку в океані — медузу, яка вражає своїми розмірами: вона перевершує за величиною навіть синього кита.