Сім учнів витримали 60 годин без сну: результати експерименту.

У 1925 році команда студентів з Вашингтона здійснила незвичайний експеримент: вони вирішили не спати протягом 60 годин, щоб довести, що відпочинок не є критично важливим для людини. Цей сміливий дослід очолив професор психології Фредерік Август Мосс з Джордж Вашингтонського університету, який вірив, що сон лише відбирає цінні години нашого життя.

Про це пише видання Popular Science.

У 1920-х роках американська наука переживала дивний період: багато вчених серйозно замислювалися над тим, чи не можна "відучити" людину від сну. Мосс, автор першої версії вступного медичного тесту (майбутнього MCAT), вважав, що людина витрачає третину життя дарма -- у ліжку.

Улітку 1925 року він залучив семеро студентів, серед яких були майбутні вчені Луїза Омвак і Тельма Хант, і запропонував їм провести 60 годин без сну. Протягом двох з половиною днів учасники брали участь у бейсбольних іграх, мандрували сільськими шляхами Вірджинії, проходили тестування на увагу, а також намагалися одночасно припаркувати автомобіль.

Результати проведеного експерименту вразили всіх: студенти не тільки не втратили свідомість, а й виглядали активними та енергійними. Сам Мосс зробив сенсаційний висновок, стверджуючи, що надмірний сон може бути так само небезпечним для мозку і тіла, як і алкогольне сп'яніння.

Концепція скорочення тривалості сну в той час отримала прихильність відомих особистостей. Наприклад, Томас Едісон неодноразово заявляв, що його режим сну становить всього чотири години на добу. У контексті індустріальної гонки за продуктивністю втома вважалася ознакою слабкості.

Навіть у 1920-х роках певні науковці ставили під сумнів достовірність подібних висновків. Журналіст журналу Popular Science Ньютон Берк тоді зауважував: "Жоден експеримент не продемонстрував, що люди можуть скоротити тривалість сну без негативних наслідків для здоров'я". Ці слова згодом отримали підтвердження в численних дослідженнях, проведених у ХХ столітті.

Через сто років після експерименту Мосса сучасна наука впевнено стверджує: сон -- не марна звичка, а складний біологічний механізм відновлення. Під час сну мозок очищає себе від токсинів, зміцнює пам'ять, нормалізує гормони та імунітет.

За допомогою сучасних методів -- лазерної оптогенетики та глибокого ультразвукового сканування -- дослідники довели, що саме у фазі сну мозок перезапускає нейронні зв'язки та виводить білки, пов'язані з розвитком хвороби Альцгеймера.

Цікаво, що сучасні епідеміологічні дослідження виявили U-подібну кореляцію між тривалістю сну та станом здоров’я: як брак сну, так і його надмірність можуть збільшувати ризики розвитку серцевих захворювань, порушень обміну речовин та психічних розладів.

Для більшості дорослих ідеальним вважається тривалість сну від 7 до 9 годин. Якщо ж людина постійно спить більше зазначеного часу, це може бути ознакою хронічних захворювань, депресивних станів або апное.

Одна з учасниць експерименту, Тельма Хант, згодом здобула ступінь доктора медицини і стала керівницею кафедри психології у своєму університеті, продовжуючи справу свого вчителя. Вона з гумором зазначала, що її "енергія без меж походить з фізіології", хоча, можливо, справжня причина полягала в молодечому запалі та викликах тієї епохи.

Тепер, коли ми усвідомлюємо, як суттєво сон впливає на наше здоров'я, розповідь про семеро студентів виглядає як науковий феномен, який спонукнув людство до розуміння: сон — це не марнування часу, а важлива інвестиція у наше життя.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що науковці з'ясували, що всього дві безсонні ночі здатні змусити організм людини відчути себе старшим щонайменше на чотири роки.