Пульсація планети. На великій глибині під Африканським континентом виявлено загадковий ритмічний звуковий сигнал.

Під африканським континентом, де відбувається повільний процес розколу на частини внаслідок формування нового океанічного басейну, Земля відчуває свій власний ритм. Дослідники зафіксували глибокий і ритмічний пульс у надрах нашої планети.

В потрійному з'єднанні Афар, розташованому під Ефіопією, на континенті Африка, де сходяться три тектонічні плити, розплавлена магма піднімається з глибин, створюючи глибокий і ритмічний пульс земної кори. У цьому регіоні континент поступово розколюється на частини, що свідчить про початкові етапи формування нового океанічного басейну, згідно з повідомленням Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У свіжому дослідженні науковці зібрали зразки хімічних характеристик вулканів, розташованих у навколишньому районі. Команда, очолювана геологинею Еммою Воттс з Університету Суонсі у Великій Британії, прагнула отримати глибше розуміння цього вражаючого природного явища.

Команда виявила, що мантія під Афаром не є однорідною або нерухомою -- вона пульсує, і ці імпульси несуть у собі виразні хімічні сигнатури. Передбачається, що ці висхідні імпульси частково розплавленої мантії спрямовуються рифтовими плитами вище. Воттс вважає, що це важливо для того, що ми знаємо про взаємодію між надрами Землі та її поверхнею.

Поверхня Землі постійно зазнає змін: тектонічні плити, на які поділена земна кора, не залишаються в статичному стані, а переміщуються, зіштовхуються і навіть ковзають одна під одною. Ті області, де ці плити взаємодіють, часто стають центрами геологічних процесів, що супроводжуються інтенсивною вулканічною активністю, яка трансформує ландшафт з глибини.

Стик Афар – це унікальне місце, де перетинаються Аравійська, Нубійська та Сомалійська тектонічні плити. Кожна з цих плит рухається в різних напрямках, що створює розширюваний розлом під Афарським трикутником. Вчені вважають, що в майбутньому кора в цьому регіоні стане настільки тонкою, що територія опуститься нижче рівня моря, що призведе до формування нового океану неподалік від Червоного моря.

Науковці вважають, що підйом мантійних структур може впливати на розпад континентальних мас, проте наше знання про цей процес залишається дуже слабким. На жаль, людство не має достатньо розвинених технологій, щоб просто зануритися в надра планети і детально їх дослідити. Тому вчені сконцентрували свої зусилля на аналізі матеріалів, які були вивержені на поверхню Землі з мантійних шарів через вулканічну активність.

Зібрано 130 зразків вулканічних порід з території Афар та Головного Ефіопського розлому. Після цього команда виконала хімічний аналіз, об'єднавши отримані результати з уже існуючими даними для проведення детального моделювання. Це дозволило краще зрозуміти процеси, що впливають на активність під Трикутником.

Отримані результати виявили чітко виражені хімічні смуги, які регулярно зустрічаються в рифтовій системі, створені одним асиметричним шлейфом матеріалу. Цей шлейф формується внаслідок виштовхування з мантії. Як зазначає співавтор дослідження, геолог Том Гернон з Університету Саутгемптона, ці хімічні смуги свідчать про те, що шлейф пульсує, нагадуючи діяльність серця.

Команда дійшла висновку, що поведінка цих імпульсів варіюється в залежності від товщини плити та швидкості її руйнування. Наприклад, в зонах швидкого розширення, таких як Червоне море, імпульси передаються більш ефективно і стабільно, нагадуючи потік через вузьку артерію.

Якщо висновки дослідників є правильними, це може свідчити про те, що мантійні плюми та апвелінги можуть виникати внаслідок руху тектонічних плит, що розташовані над ними. Це відкриття може стати основою для подальших досліджень активності, яка постійно змінює нашу планету.

Згідно з висловлюваннями другого співавтора дослідження, геофізика Дерека Кейра, який працює в Університеті Саутгемптона та Університеті Флоренції в Італії, його команда виявила, що зміни в апвелінгу глибинної мантії мають тісний зв'язок з рухом тектонічних плит, що розташовані над нею. Це відкриття може суттєво вплинути на наше розуміння поверхневого вулканізму, сейсмічної активності та процесів континентального розпаду.