"Шахеди" стають все більш небезпечними: як Україні подолати повітряний терор.

Від початку повномасштабного вторгнення Росія регулярно вдається до масштабних ракетно-дронових атак, які стали важливим компонентом її стратегії. Мета цих дій — залякати цивільних, зруйнувати ключову інфраструктуру і виснажити українську протиповітряну оборону. Ці атаки постійно змінюються, адаптуючи тактику, інтенсивність та види використовуваної зброї.

Коли в лютому 2022 року в українських містах пролунали перші сирени, а в небі з'явились російські ракети, стало очевидно: Україні терміново потрібен захист. Міцний, надійний і багатошаровий. Хоча на початку вторгнення країна покладалась на радянську спадщину, вже зовсім скоро розпочалась масштабна трансформація – справжнє збирання систем протиповітряної оборони по частинах. Проте, навіть це наразі не є достатнім.

Як боротися з агресором, який постійно вдосконалює свої озброєння, роз'яснювали військові та фахівці в інтерв'ю для TSN.ua.

Перші дні та тижні повномасштабної війни характеризувалися спробами реалізації стратегії "шоку та несподіванки". Російські війська завдавали удари високоточними ракетами по військовим об'єктам, аеропортам, командних центрах та критично важливій інфраструктурі по всій території України, сподіваючись на швидке зламання українського спротиву. Основною метою було паралізувати систему військового командування та логістичні ланцюги. Ворог переважно застосовував крилаті ракети морського базування "Калібр", оперативно-тактичні ракетні системи "Іскандер" (як балістичні, так і крилаті ракети), а також авіаційні ракети типу Х-101, Х-555, Х-22.

Навесні 2022 року світ почав усвідомлювати, що Україні необхідна не просто підтримка, а сучасна система протиповітряної оборони. Першими на допомогу прийшли західні переносні комплекси, такі як Stinger, Piorun та Starstreak. Вони стали справжнім кошмаром для російських гелікоптерів та літаків, що здійснювали маневри на низьких висотах. Однак, найважливішим стало те, що стартувала підготовка до передачі більш потужних систем середньої та великої дальності. Але цей процес вимагав часу: ухвалення політичних рішень, навчання військових і налагодження логістичних шляхів.

Після невдалих дій на фронті та відступу з територій Київщини та Харківщини, Росія змінила свою стратегію з жовтня 2022 року. Відразу після вибуху на Кримському мосту, який став знаковим моментом, розпочалася скоординована кампанія, спрямована на знищення української енергетичної інфраструктури, включаючи електростанції, підстанції та теплові електроцентралі. Основною метою цієї агресії було занурити Україну в холод і темряву, викликавши гуманітарну кризу та деморалізуючи населення. Росія розраховувала на психологічний та фізичний крах української держави, прагнучи перетворити її на "failed state".

Саме в цей період з'явилася тактика "хвильових" атак -- удари завдавалися кількома хвилями, часто з інтервалами, що дозволяло виснажувати українську ППО та змушувати її витрачати боєприпаси. Росія почала активно використовувати комбіновані атаки ракетами та безпілотниками, запускаючи їх з різних напрямків та використовуючи складні траєкторії для прориву протиповітряної оборони. Активно долучилися іранські ударні безпілотники "Shahed-131/136" (російська назва "Герань-2"), які стали масовим та дешевим засобом для перевантаження ППО. Продовжували застосовуватися "Калібри", Х-101/555, рідше Х-22. У прифронтових регіонах для ударів по наземних цілях широко використовувалися ракети С-300 (переобладнані для "земля-земля").

Наслідки енергетичного терору були катастрофічними: широкомасштабні відключення електроенергії (блекаути), проблеми з водопостачанням та опаленням, порушення роботи транспорту та зв'язку, загибель та поранення цивільних.

У перші місяці конфлікту українські військові вражали світ своїми досягненнями. За допомогою старих радянських систем, таких як "Бук", "С-300" і "Оса", вони демонстрували вражаючу точність, знищуючи російські ракети, для перехоплення яких ці системи навіть не були розроблені. Це нагадувало легендарну битву Давида з Голіафом — з наявними засобами, які залишилися після багатьох років скорочення армійських потужностей. Однак покладатися лише на застаріле озброєння було неможливо. У листопаді 2022 року на бойовому чергуванні з'явилися перші системи NASAMS, за якими слідували IRIS-T SLM з Німеччини. Ці сучасні та високоточні системи здатні не лише знищувати крилаті ракети, а й безпілотники. Це стало вирішальним моментом: Україна отримала можливість не тільки "ловити" ракети, але й точно прогнозувати їхню траєкторію.

У 2023 році Україна починає реалізацію концепції багатошарової системи протиповітряної оборони. Кожен з рівнів виконує свою специфічну функцію:

У травні 2023 року система Patriot вперше збила ракету "Кинджал", яку в Кремлі вважали "гіперзвуковою зброєю майбутнього". Ця міфологія виявилася неправдою, коли реальність українського неба показала інше. Американські установки Patriot, які прибули до України всього кілька тижнів до цього інциденту, успішно виявили, супроводили та знищили ціль. Ракета була перехоплена над Києвом без жодних ушкоджень. Це стало важливим сигналом для партнерів України: сучасні системи протиповітряної оборони дійсно здатні захищати міста від складних ракетних загроз. Patriot є ефективною, але дорогою й рідкісною системою; вартість запуску однієї ракети може сягати 3 мільйонів доларів. Однією з ключових переваг Patriot є його можливість одночасно виявляти та розпізнавати понад 100 повітряних об'єктів, супроводжуючи 8 з них і випускаючи до 3 ракет на кожну ціль. Одна батарея здатна покривати площу до 100 км у радіусі, залежно від рельєфу та рівня загрози. Однак у випадках масованих атак одна система часто змушена надавати захист окремим важливим об'єктам, таким як столиця або теплові електростанції.

Весною 2023 року, завдяки оновленню української системи протиповітряної оборони за рахунок західних технологій (Patriot, NASAMS), вдалося значно підвищити ефективність у відбитті російських атак. У відповідь на це, Росія почала коригувати свої тактичні підходи:

Продовження експлуатації "Шахедів", "Калібрів" та Х-101 триває. Час від часу з’являються гіперзвукові ракети "Кинджал". 30 грудня 2023 року були зафіксовані перші повідомлення про застосування балістичних ракет з Північної Кореї, ймовірно, моделей KN-23 або Hwasong-11. У відповідь на запит TSN.ua, в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України підтвердили, що з початку минулого року до теперішнього часу Росія отримала приблизно 150 балістичних ракет, виготовлених у КНДР.

Ворог постійно удосконалює свої безпілотники, покращуючи їх дальність, корисне навантаження, комунікаційні можливості та тактичні схеми атак. Також використовуються імітатори БПЛА, такі як "Гербера" чи "Пародія", які не мають бойового заряду, але демонструють схожі характеристики польоту і є мішенями для протиповітряної оборони, виснажуючи її ресурси. За даними ГУР МО, Росія має намір виготовити приблизно 35 тисяч "Шахедів" до кінця 2025 року, а до 2030-го — до 40 тисяч на рік, що становить до 110 одиниць щоденно. Також з’явилися свіжі відомості про впровадження нових крилатих ракет типу Х-69. Начальник ГУР МО України Кирило Буданов повідомив про можливі угоди щодо виробництва "Шахедів" на території Північної Кореї. Таким чином, Росія змінила стратегію з початкового "бліцкригу" на тривалу війну, де масовані атаки слугують постійним інструментом тиску. Її тактика стає дедалі складнішою, а арсенал — різноманітнішим і ширшим, що вимагає від України постійної адаптації та зміцнення своєї системи протиповітряної оборони.

У попередні роки Російська Федерація запускала "Шахеди" на більшій території України, тому їхня концентрація на одному напрямку була меншою. Проте в останні тижні агресор зосередився на кількох конкретних цілях, і завдяки великій кількості дронів деяким з них вдається пробиватися. З початку 2025 року Росія безперервно адаптує та вдосконалює тактики використання ударних безпілотників проти України. Однією з найбільш помітних змін стало активне варіювання висоти польоту, що створює нові виклики для української системи протиповітряної оборони. Ворожі дрони тепер зазвичай літають на дуже низьких висотах, використовуючи рельєф місцевості та русла річок для уникнення виявлення.

Отже, дрони залишаються важкими для раннього виявлення радарами, але вони можуть бути піддані атаці мобільними вогневими групами, оснащеними стрілецькою зброєю та крупнокаліберними кулеметами. Проте, їхня швидкість призводить до дуже обмеженого часу на реакцію. В кінці травня російські війська значно збільшили діапазон висот, досягаючи навіть надзвичайно великих — понад двох кілометрів. Як зазначив представник Повітряних сил України Юрій Ігнат, російські підрозділи регулярно змінюють маршрути безпілотників і намагаються запускати їх на великих висотах, а потім різко пікірують на ціль. На таких висотах дрони стають більш помітними для радарів, але в той же час недосяжними для стрілецької зброї, крупнокаліберних кулеметів і мобільних вогневих груп.

Використання вищих висот змушує Україну витрачати дорогі зенітні ракети, виробництво яких у західних партнерів обмежене. Це частина стратегії Росії з виснаження українських оборонних спроможностей. Росія також активно використовує дрони-імітатори (наприклад, "Пародія"), які мають схожі льотні характеристики, але не несуть бойового заряду. Їхнє масове застосування на різних висотах покликане перевантажити українську ППО та відволікти увагу від справжніх ударних дронів.

Військовослужбовець протиповітряної оборони України в коментарі ТСН.ua розповів, що зараз ворог зосереджує велику кількість дронів на одне місто, поєднуючи ці удари з ракетними обстрілами. Безпілотні літальні апарати тепер часто летять на дуже великих висотах. Їх добре чутно акустично, створюється враження, що дрон перебуває зовсім поруч, однак візуально його не видно навіть як крапку в небі. Наближаючись до цілі, вони починають знижуватися та пікірувати. Коли дрон знаходиться на висоті близько трьох кілометрів, засоби ураження часто не дістають до нього.

"Не всі дрібнокаліберні чи крупнокаліберні системи, не кожна зенітна установка та навіть не всі прожектори здатні виявити ціль на такій висоті. Водночас ворожі дрони можуть літати на дуже малих висотах, що робить їх непомітними для радарів. У таких ситуаціях ведеться робота на основі акустичних сигналів, хоча це і має свої складнощі," – поділився військовослужбовець.

Українські військові постійно пристосовуються до змін у тактиці ворога, активно застосовуючи авіацію, зокрема гелікоптери, для захоплення цілей, які виявляються радарами. Він також зазначив, що через можливість одночасного запуску близько 200 "Шахедів" на Київ за одну ніч, виникає необхідність у суттєвому нарощуванні кількості мобільних вогневих груп як у межах міст, так і в їх околицях. Наявність кількох мобільних груп, які одночасно націлюються на одну ціль, значно підвищує ймовірність її знищення, змушуючи ворожий безпілотник потрапляти в так звану "зону ураження". За спостереженнями військового та його товаришів, найкращими результатами у збиванні цілей відзначилися кулемети "Браунінг".

Також стало відомо, що Росія почала застосовувати новий тип дронів "Дань-М", який здатний сягати висоти до дев'яти кілометрів. Перше його використання було помічене 29 травня, коли Україна зазнала чергової повітряної атаки. Відомо, цей дрон раніше використовувався як мішень для тренувань ППО. Однак, вже зараз цей БПЛа перетворили на ударний безпілотник, час польоту якого 25-40 хвилин та який може розвивати швидкість до 750 кілометрів за годину та здійснювати атаки по українських цілях.

За словами Сергія "Флеша" Бескрестнова, відомого експерта у сфері військових радіотехнологій, дрони запускаються групами з території тимчасово окупованого Криму. Унікальною рисою "Дань-М" є його технічне походження: спочатку цей дрон створювався для імітації ворожих цілей під час навчань зенітних ракетних систем. Схожим чином, з огляду на брак крилатих ракет і ударних БПЛА дальньої дії, Україна на початку повномасштабної війни адаптувала реактивні БПЛА "СТРИЖ".

Зміна тактики вимагає від України постійної адаптації. Мобільні вогневі групи, які раніше були дуже ефективними проти низьколітаючих "Шахедів", тепер стикаються з більшими труднощами. Це посилює навантаження на стаціонарні та більш потужні зенітно-ракетні комплекси. Українські фахівці та військові постійно аналізують нові загрози та коригують алгоритми реагування, щоб максимально ефективно протидіяти ворожим атакам та зберігати життя людей.

У зв'язку з ростом виробництва дронів дальнього радіусу дії в Росії, Україна активно шукає нові способи для забезпечення безпеки у повітряному просторі. В рамках цих заходів, уряд планує залучити добровольців для знищення ворожих безпілотників на своїй території, обіцяючи за це винагороду до 100 тисяч гривень щомісяця. Ця ініціатива не є новою, оскільки цивільні особи в різних куточках України вже тривалий час беруть участь у захисті своїх населених пунктів. Проте до цього моменту учасники таких формувань не мали чіткого юридичного статусу, хоча й були приєднані до бригад територіальної оборони. Водночас, їм дозволено поєднувати службу з іншою цивільною діяльністю.

У повсякденному житті підприємці, зварювальники та сантехніки, у вільний час стають частиною добре організованих мобільних вогневих груп. Рішення Кабінету Міністрів та фінансові стимули можуть ще більше заохотити українців приєднатися до захисту повітряного простору. Командир Добровольчого формування Черкаської територіальної громади Вячеслав Гора у коментарі для ТСН.ua зазначив, що з такими добровольцями укладається трирічний контракт. Для того, щоб стати частиною формування, необхідно надати певні документи та відповідати встановленим критеріям, зокрема, бути повнолітнім і не мати кримінальних справ.

За інформацією чоловіка, участь у добровольчих формуваннях територіальних громад не звільняє від обов’язкової мобілізації. Це означає, що якщо особа, яка є членом ДФТГ, отримує повістку, вона підлягає призову на загальних підставах, так само як і будь-який інший громадянин. Проте Гора зазначив, що перевага надається передусім тим, хто не підлягає мобілізації, оскільки в таких людей інвестуються знання та навички.

Чоловік розповів, що також потрібно оновлювати засоби ураження ворожих дронів. Адже ворог також змінив тактику ведення війни стосовно безпілотних літальних апаратів. Змінюються висоти, змінюються швидкість, змінюється кількість навантаження, бойової частини БПЛа. Тому, потрібно постійно шукати рішення.

Зростання кількості мобільних вогневих підрозділів і вдосконалення системи протиповітряної оборони становлять великий комплекс, який повинен функціонувати як єдине ціле. Лише в такому випадку можна досягти бажаних результатів.

У пошуках найбільш ефективних способів протидії ворожим безпілотникам, дедалі більше уваги привертає ідея використання дронів-перехоплювачів. Як зазначає Гора, найрезультативнішим методом боротьби з далекобійними дронами в сучасних умовах є запуск власного безпілотника, який спрямовується на зустріч ворожому дрону з метою його знищення. Однак, на жаль, Україна "трохи запізнилася" з реалізацією цього підходу. Цю технологію слід було розробити та запустити у виробництво ще "вчора", адже у цій війні час є надзвичайно важливим чинником. Нестача таких винищувальних дронів та високі вимоги до кваліфікації операторів, особливо під час нічних операцій, створюють серйозні труднощі, які Україні необхідно вирішити якнайшвидше. Розширення виробництва власних дронів-перехоплювачів і підвищення рівня підготовки операторів стає одним із ключових завдань для зміцнення оборони українського повітряного простору.

Військовий аналітик, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко в інтерв'ю для ТСН.ua підкреслив, що Росія активно вдосконалює свою військову тактику та засоби для завдання дальніх ударів по території України. За його словами, вся промислова база РФ зосереджена на військових потребах, а військова наука функціонує без перерви, що дозволяє агресору постійно знаходити нові, більш ефективні методи атаки. Романенко зазначив, що одним з аспектів цього покращення стало збільшення бойової частини дронів "Шахед" з 75 до 90 кілограмів, що робить їх ще більш небезпечними. Він також вказав на те, що Росія нині виробляє близько 250 "Шахедів" щомісяця. Це вражаюча цифра, враховуючи, що постачання цих безпілотників з Ірану тимчасово зупинилися. Агресор налагодив власне масштабне виробництво ударних БПЛА на заводі в Татарстані, зокрема в місті Єлабуга, що дозволяє підтримувати високий темп атак.

Ігор Романенко вважає, що для успішної боротьби з цією проблемою Україні необхідна далекобійна зброя, яка має можливість завдавати ударів по виробничим потужностям супротивника безпосередньо на території Росії. Це дало б змогу знищувати джерела загрози до того, як вони будуть використані проти українських міст.

Крім того, для підвищення захисту від ворожих безпілотників, на думку Романенка, слід:

Поліпшення системи ППО та здобуття здатності завдавати удари по ворожим промисловим об'єктам є вирішальними для зниження частоти російських нападів і забезпечення безпеки цивільного населення України.

Нагадаємо, що під час нічного нападу на Київ 17 червня Росія застосувала касетні боєприпаси, тип яких не був уточнений.

Вибухонебезпечні елементи можуть мати не лише уражальний характер — серед них часто зустрічаються протипіхотні міни або так звані "сюрпризні" міни. Ці елементи розсипаються під час вибуху і становлять особливу загрозу для мирного населення, адже вони маскуються під звичайні, на перший погляд, предмети.