Шість гробниць та алебастрові вироби з собору: які цікаві знахідки зробили археологи на території Галицького замку?

Біля Галицького замку уже кілька років археологи та історики займаються розкопами, які можуть більше розказати про минуле нашого краю.

Матеріали будівництва з епохи князів та декоративні елементи Ренесансу є значущими артефактами не лише для регіону Прикарпаття, але й для всієї історії України, зазначає видання Репортер.

Розкопи на території Національного заповідника "Давній Галич" здійснює експедиція під керівництвом Ігоря Креховецького. Серед учасників - Юрій Лукомський, Тарас Ткачук, Андрій Фіголь, Володимир Шеремета, Ігор Попадюк, Василь Іваночко. Команда здійснює розкопи на волонтерських засадах уже четвертий рік поспіль.

В даний час тривають дослідження одного з поховань під В'їзною вежею замку. У подальшому планують розширити пошуки й до інших підземних приміщень.

Всього є шість склепів, - розповідає археолог Юрій Лукомський. - Перший - на глибині 6 м. Він з'єднаний ще з двома. Але там же є вентиляційні канали, які йдуть глибше. Отже, під цими трьома є ще три склепи, яких ми поки не бачили.

На вході до замку розташовувалося три ворота. Перше з них було зовнішнім, друге вело на підйомний міст, а третє знаходилося вже безпосередньо перед самою будівлею замку.

Ознайомтеся: ковальські вироби, сільний сплав, майстер-класи. У Галичі підготували близько десяти заходів для відвідувачів.

В'їзна вежа є величезною спорудою, що перевищує розміри церкви святого Пантелеймона в Галичі. Її параметри складають 22 на 16,5 метра. Всередині вежа розділена на три секції завдяки поперечним стінам, - розповідає Юрій Лукомський. - Наразі ми знаходимося на глибині 5 метрів у руїнах, які, ймовірно, формувалися в часи австрійської імперії, наприкінці XVIII століття. Тут ми виявляємо цікаві архітектурні елементи.

Головні артефакти, які були виявлені, включають частини рельєфних кахлів XVIII століття, а також монети й уламки посуду. Усі знайдені предмети археологи детально документують та зберігають для експозицій музею.

В останні два рази ми виявили кілька цікавих деталей з доби Ренесансу - обрамлення порталів. Видно вже інший стиль, - каже Юрій Лукомський. - Раніше ми знаходили тут ренесансні деталі у вікнах, але там вони тріснуті, а це вже очевидно горизонтальний фрагмент. Тут, можливо, був фриз і архітрав - головна балка. Воно походить з антаблемента (верхня горизонтальна частина споруди - авт.) якогось в'їзного прорізу.

Суттєві відкриття - це будівельні матеріали, що застосовувалися при створенні підземель. Вони мають особливості, які відрізняють їх від тих, що використовувалися в інших об'єктах на території заповідника.

Ці будівельні матеріали переважно датуються другою половиною XVI століття. У той час в архітектурі ще домінувала готика, тому тут використана готична цегла, - зазначає Юрій Лукомський. - Вона має товщину 8 см, що вже відрізняє її, наприклад, від цегли Шляхецької вежі, товщина якої становить 7-7,5 см. Пізніші барокові чи ренесансні цеглини також мають більші розміри. Готична цегла ще характеризується наявністю канелюр (жолобків - авт.).

Укладання цегли в цей період має свої особливості. Цегли розміщуються не горизонтально, а вертикально, або "на ребро". Це вважалося ефективним способом зміцнення стін, щоб вони витримували удари під час штурму.

Під час зведення будівлі майстри того часу застосовували традиційні технології, які були відомі ще з XII століття. В числі матеріалів, що широко використовувалися, виділявся алебастр — білий гіпсовий камінь, який добували в селах поблизу. Цей матеріал застосовувався ще за часів князів для створення Успенського собору у Крилосі, збудованого в середині XII століття.

Ознайомтеся: Фортеця з околицями та стінами. Які таємниці відкривають археологічні знахідки на території Палацу Потоцьких у Франківську.

Вони порівнювали алебастр із грецьким мармуром, однак цей матеріал виявився не дуже стійким у нашому кліматі, особливо під час вологи та заморозків, зазначає археолог. З-за ерозії цього каменю, Успенський собор почав піддаватися руйнуванню. Можливо, саме тому було ухвалено рішення знести його та збудувати нову Успенську церкву в Крилосі. Вона була споруджена з вапняку, який добули з собору. Чимало каменю з Успенського собору було перевезено сюди для зведення в'їзної вежі Старостинського замку. Таким чином, алебастр, подільський травертин і мергель опинилися тут.

Згодом знахідки та зразки будівельних матеріалів того часу планують експонувати для всіх відвідувачів. Для цього хотіли б облаштувати павільйон-лапідарій одразу на Замковій горі.

Ми прагнемо презентувати ці неповторні будівельні матеріали в рамках пізнавального туризму. І, зрештою, для їх збереження, оскільки тривале перебування на відкритому повітрі їм не на користь, - зазначає Юрій Лукомський. - Цей замок поступово відкривається з нових перспектив. Цей виступ гори поблизу Дністра в різні історичні епохи слугував вигідною позицією: від ранньозалізної доби до липецької культури, а також князівських часів. Попереду нас чекає безліч нових відкриттів. Звичайно, все знайдене потребує належної консервації та відповідних умов для демонстрації.

Розкопки здійснюються обережно, з ретельним документуванням усіх знайдених артефактів. Адже археологія є наукою, яка вимагає терпіння та уваги до деталей.

Досліджуйте: У Крилосі презентували "ремесла" стародавнього Галича (ФОТО)

"Маємо сподівання, що зможемо відкрити ще щось цікаве," - зазначає археолог. - "Поступово стає очевидним безліч деталей. Зокрема, ми починаємо розуміти принципи фортифікацій XVI століття, про які у нас не так багато інформації. На каменях ми виявляємо малюнки та надписи, що походять з XII-XIV століть, адже тут повторно використовували будівельний матеріал з Успенського собору. А всередині знаходимо артефакти кінця XVIII століття, які свідчать про часи Австрії. Це є важливим як для тих, хто цікавиться пізнавальним туризмом, так і для нас, в контексті архітектурної теорії. Подібні артефакти в Україні залишились у невеликій кількості."