Скеля, що має вік 100 мільйонів років, зберігала таємниці життя кількох видів підводних істот: вчені виявили їх.

Шліфувальна томографія дозволила дослідникам виявити кілька десятків нових видів, які раніше не були відомі.

Група палеонтологів з Університету Хоккайдо та кількох німецьких інституцій вперше детально дослідила викопний зразок породи віком 100 мільйонів років, який містив близько 1000 мініатюрних дзьобів головоногих молюсків. Виявлено 263 зразки кальмарів, з яких 40 видів раніше були невідомими науці, передає ScienceAlert.

Дослідження, опубліковане в журналі Science, значно розширює наше розуміння біорізноманіття океанів в епоху динозаврів і вказує на те, що кальмари не лише були поширеними, а й займали домінуючі позиції серед морських істот того часу. Як зазначає палеобіолог Шін Ікегамі, один з авторів дослідження, "розміри тіл знайдених кальмарів не лише не поступалися рибам, але й перевищували розміри амонітів, які знаходилися поруч". Це дає підстави вважати, що кальмари відігравали ключову роль у формуванні структури давніх морських екосистем.

Метод шліфувальної томографії став вирішальним у процесі відкриття - це передова технологія, що включає поетапне шліфування зразка породи шар за шаром і одночасну реєстрацію даних з високоякісних зображень. Зібрані дані згодом консолідуються у тривимірну модель, що дозволяє детально вивчити внутрішню структуру зразка без необхідності його вилучення. Завдяки цій технології було виявлено щільне скупчення скам'янілостей, зокрема мікроскопічних дзьобів кальмарів - єдиних жорстких елементів у тілі цих м'якотілих створінь.

До цього часу науковому світу був відомий лише один скам’янілий дзьоб кальмара. Це пов'язано з тим, що м'які тканини, що складають тіло цих істот, рідко зберігаються у формі викопних залишків.

Більшість виявлених у цьому дослідженні дзьобів були розміром від 1,23 до 19,32 мм у довжину, а товщина стінок не перевищувала 10 мікрометрів. Для порівняння: єдиний відомий раніше скам'янілий дзьоб кальмара був у 16 разів більший. Саме мікророзмір і фрагментованість цих структур, як вважають науковці, стали причиною їхньої тривалої "невидимості" для традиційних методів дослідження.

Дослідники вказують, що елементи цих викопних спільнот часто залишаються поза увагою. Зазвичай вони утворюються у вигляді хаотичних і надзвичайно щільних скупчень.

"Ці висновки свідчать про те, що безліч дзьобів кальмарів зафіксовані у формі мікроскам'янілостей розміром у міліметри, що й пояснює, чому їх не виявили в попередніх дослідженнях", - зазначають автори публікації.

На основі отриманих даних, дослідники прийшли до висновку, що в епоху крейди обсяги біомаси кальмарів значно перевищували біомасу риб та амонітів. Вибух різноманітності серед головоногих відбувся приблизно 100 мільйонів років тому, що сталося задовго до глобального вимирання, яке сталося 66 мільйонів років тому. Ці відкриття змінюють традиційні уявлення про еволюцію кальмарів, які досі вважали, що вони почали панувати в океанах лише пізніше.

"Ці знахідки перевертають наші уявлення про морські екосистеми минулого. Кальмари, можливо, стали першими швидкими і розумними плавцями, які досі займають провідні позиції в світовому океані," - зазначає співавтор дослідження, палеонтолог Ясухіро Іба з Університету Хоккайдо.

Раніше з'являлися повідомлення про вражаюче відкриття, пов'язане з виживанням живих організмів після масового вимирання, яке сталося 66 мільйонів років тому. Дослідження, проведене в Єльському університеті, виявило, що нічні ящірки з родини Xantusiidae не лише існували в епіцентрі падіння астероїда на півострові Юкатан, але й змогли пережити цю катастрофу. Це робить їх єдиною відомою групою наземних хребетних, що вижила безпосередньо в зоні удару.