Собаки здатні відчувати людські емоції: науковці розкрили причини цього явища.

Спитайте будь-якого власника собаки, і він вам підтвердить, що пухнастий улюбленець точно знає настрій свого господаря і правильно на нього реагує. І вчені підтвердять: собаки дійсно вловлюють наші емоції, ба більше, наука знає, як саме вони це роблять.

Які біологічні механізми стоять за такою поведінкою розповіло видання Science Alert. Тисячі років спільної з людьми еволюції навчили собак особливим чином сприймати наші голоси, обличчя та навіть біохімію мозку. Від областей мозку, що відповідають за обробку мови, до "гормону любові" окситоцину, який виробляється, коли ми зустрічаємося поглядами, розум вашого собаки запрограмований на те, щоб уловлювати ваші почуття.

Вираз обличчя, голос і навіть запах

Науковці з'ясували, що у собак сформувалися специфічні ділянки мозку, які реагують на голоси подібно до того, як це відбувається у людини. Під час проведення нейровізуалізаційних досліджень вони виявили, що в скроневій корі собак існують зони, що відповідають за обробку голосових сигналів. Ці зони активуються у відповідь на голосові звуки.

Причому собаки реагують не просто на будь-який звук, а й на емоційний тон вашого голосу. Сканування мозку тварин показує, що емоційно заряджені звуки - сміх, плач, гнівний крик - активують слухову кору та мигдалеподібне тіло у собак. Саме ця частина мозку відповідає за обробку емоцій.

Собаки також вміло розпізнають обличчя. Коли собакам показують зображення людських облич, вони виявляють підвищену мозкову активність. Одне дослідження показало, що вигляд знайомої людської особи активує центри винагороди та емоційні центри у собак, тобто мозок вашого улюбленця реагує на вашу появу на емоційному рівні.

Відомо, що собаки не лише спостерігають за емоціями людей, але й здатні "заражатися" ними. Ця елементарна форма емпатії є характерною для людей. Ми часто відображаємо емоційні стани одне одного. Дослідження, проведене в 2019 році, показало, що у деяких парах "людина-собака" під час стресових ситуацій спостерігалася синхронізація серцевих ритмів. Таке "емоційне зараження" не потребує складних роздумів – це швидше автоматична емпатія, що виникає внаслідок глибокого зв'язку. Емпатичні позіхання або скиглення вашого собаки, ймовірно, зумовлені вивченими асоціаціями та емоційним фоном, а не прямим відображенням свідомості.

Вплив окситоцину

Одним із найфascинаційніших відкриттів у взаємозв'язку між собаками та людьми є біохімічна спільність, що існує між нами. Коли собаки і їхні власники ніжно зустрічаються поглядами, у обох відбувається викид окситоцину, відомого як "гормон любові". У рамках одного з досліджень власників попросили тривалий час дивитися в очі своїм собакам, і в результаті рівень окситоцину помітно зростав у обох учасників цієї взаємодії.

Ця окситоцинова петля зворотного зв'язку зміцнює зв'язок, подібно до погляду між батьками і немовлям. Примітно, що цей ефект властивий лише домашнім собакам: вовки, вирощені в неволі, по-іншому реагували на зоровий контакт із людиною. В процесі одомашнення собак у них розвинулася ця міжвидова окситоцинова петля, вочевидь потрібна для того, щоб емоційно зблизитись з господарем. Проникливі погляди, які кидає на вас ваш чотирилапий улюбленець, хімічно пов'язують вас двох.

Окрім вміння підтримувати зоровий контакт, собаки мають вражаючу здатність розпізнавати мову тіла та емоційні вирази обличчя людей. Дослідження демонструють, що домашні собаки можуть без труднощів розрізняти усмішки і сердиті вирази, навіть на фотографіях. Водночас, у собак спостерігається легка перевага правої півкулі мозку в обробці емоційних сигналів, і вони частіше звертають увагу на ліву частину обличчя людини під час оцінки емоцій. Цікаво, що така ж тенденція спостерігається й у людей та приматів.

Тож, як бачимо, собаки покладаються одразу на кілька органів чуття, щоб визначити ваші емоції. Веселе, пронизливе "Молодець!" з розслабленою позою передає зовсім інше послання, ніж суворий крик із напруженою мовою тіла.

Вченим вдалося встановити, що собаки вловлюють людські емоції навіть на запах. У дослідженні 2018 року собаки, яким давали понюхати запах поту переляканих людей, демонстрували більший рівень стресу, ніж собаки, які відчували запах "щасливого" поту. Отже, коли ви спокійні та радісні, запах, який відчувається від вас, заспокоює також і вашого улюбленця.

Створені для товариства.

Але як собаки стали настільки напрочуд сприйнятливими до людських емоцій? Відповідь криється в їхньому еволюційному шляху, який вони пройшли поруч з нами. Мозок собак менший, ніж у їхніх диких предків - вовків, але в процесі одомашнення він, можливо, перебудувався для більш ефективного соціального та емоційного інтелекту.

Підказки були отримані під час експериментів з одомашнення лисиць. У лисиць, які виводилися в умовах ручного догляду, було зафіксовано збільшення сірої речовини в зонах мозку, що відповідають за емоції та винагороду. Ці результати ставлять під сумнів думку про те, що одомашнення робить тварин менш інтелектуальними. Навпаки, розведення особин, що виявляють прагнення до дружелюбності та комунікації, може зміцнювати нейронні зв'язки, що сприяють розвитку соціальних контактів.

Собаки живуть з нами, як компаньйони, уже тисячі років. За цей час еволюція допомогла їм тонко налаштувати нейронні шляхи для зчитування людських соціальних сигналів. Нехай собачий мозок менший за вовчий, зате він краще налаштований на взаєморозуміння і любов. Собаки, швидше за все, не замислюються, чому саме ви засмучені, і не помічають, що у вас є інші думки та наміри. Натомість вони чудово вловлюють усе, що ви транслюєте своєю поведінкою, і реагують відповідним чином.

Мало існує тварин, здатних так майстерно сприймати поведінку та емоції людей, як це роблять собаки. Вони не тільки вміють розуміти нас, але й адекватно реагувати на наші почуття. У нашому швидкоплинному світі ця міжвидова емпатія є не лише зворушливим актом, а й має глибоке еволюційне та соціальне значення, нагадуючи, що справжня мова дружби часто виходить за межі слів.

Раніше OBOZ.UA пояснював, чому усмішка собаки не завжди свідчить про дружелюбність і в яких випадках вона може стати тривожним сигналом.