Стрес має здатність істотно змінювати структуру мозку: результати досліджень.

У новому дослідженні вчені виявили, що соціальний стрес не просто впливає на здоров'я, а й здатний буквально деформувати мозок.

Відомо, що стрес має шкідливий вплив на наше здоров'я, зокрема на функціонування мозку. Особливо соціальний стрес може викликати накопичення окислювального стресу. Цей дисбаланс між вільними радикалами та антиоксидантами призводить до пошкодження клітин і може викликати різноманітні проблеми, включаючи рак, неврологічні захворювання та артрит, як зазначається в журналі Popular Science.

У свіжому дослідженні науковці з Центрального Мічиганського університету прагнули з'ясувати, як зовнішній соціальний тиск перетворюється на окислювальний стрес. Для цього вони зосередились на дослідженні цихлід — риб, які відрізняються своєю соціальною поведінкою та ієрархічною структурою. Результати їх роботи були опубліковані у журналі Frontiers in Behavioral Neuroscience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Згідно з інформацією, наданою співавтором дослідження, біологом Пітером Дейкстрою, команда вчених виявила, що низький ранг зазвичай асоціюється з підвищеним рівнем окислювального стресу в мозкових клітинах. Дослідники також зробили висновок, що соціальний досвід, ймовірно, має вплив на закономірності окисного стресу, модулюючи клітинні процеси в мозку.

Відомо, що в дикій природі існує понад 1300 видів цихлід: як правило, ці прісноводні риби мешкають у тропічній Америці, материковій Африці, на Мадагаскарі та в південній Азії. Дослідження вже показали, що у самців цього виду сувора і дуже помітна соціальна ієрархія: самці, які домінують, більші, агресивніші і яскравіші. Саме тому, за словами Дейкстра, фізіологія і соціальне життя роблять цей вид перспективним проксі-сервером для вивчення впливу соціального стресу на рівень окислювального стресу в мозку.

У ході дослідження науковці використали 15 великих акваріумів, розділених на дві секції: у кожному відділенні розмістили шість самок та двох самців. Рибам було надано можливість вільно спілкуватися між собою, а також спостерігати за сусідньою групою через прозорі стінки резервуарів з відстані. Дослідники також внесли до акваріумів елементи, що спонукали домінуючих самців до захисту своїх територій. Ця ієрархічна структура залишалася незмінною протягом кількох тижнів експерименту.

На наступному етапі експерименту в самців взяли зразки крові, а також препарували їхній мозок і виміряли розмір їхніх гонад відносно тіла. Зазначимо, що у представників цього виду більші гонади вказують на вищий рівень андрогенів. Дослідники також виміряли маркери окислювального стресу та антиоксидантну здатність у кожному відділі мозку. Вважається, що ці антиоксиданти можуть протидіяти ефектам окисного стресу, і вони обчислили окислювальну здатність та окислювальне ушкодження ДНК, присутні в кожному відділі мозку.

Результати вказують на те, що у риб з нижчим соціальним статусом спостерігалися вищі рівні окисного стресу, а також нижча антиоксидантна здатність, ніж у риб з вищим статусом. У риб із вищим статусом також спостерігалися вищі показники окисного стресу в крові, але їхній мозок був краще захищений від нього. Показники репродуктивної активності, які пов'язані з високим статусом у цих риб, також були пов'язані з вищими рівнями антиоксидантів і нижчими рівнями окисного стресу в мозку.

З іншого боку, дослідники вважають, що вплив соціального статусу на окислювальний стрес є більш комплексним, ніж це може здаватися на перший погляд. Під час вивчення маркерів окисного пошкодження ДНК та антиоксидантної активності в різних частинах мозку, команда виявила, що соціальний статус по-різному впливає на різні маркери.

У результаті Дейкстра вважає, що результати їхньої з колегами роботи не обов'язково можуть бути застосовані й до інших тварин. Команда вважає, що потрібні додаткові дослідження, щоб дізнатися про це трохи більше.

Раніше Фокус згадував, що цікавість може бути згубною, але для риб вона стала ключем до нового світу: одна мутація кардинально змінила їхнє існування.