Стрітення 2026: значення свята та надійні прикмети, що завжди виправдовують себе

Стрітення Господнє є одним із найзначніших свят у церковному календарі, яке глибоко переплелося з українськими народними звичаями. У 2026 році цей день набуває особливого значення, адже символізує надію на швидке потепління та духовне пробудження після тривалої зими. Яке значення має це свято з точки зору Церкви, які традиції зберегли наші предки, а також на які народні прикмети варто звернути увагу в цьому році - читайте в матеріалі TSN.ua.

Коли святкуємо Стрітення Господнє 2026 року

З 1 вересня 2023 року більшість церков в Україні перейшли на новий календар (новоюліанський). З цього моменту нерухомі свята, включаючи Стрітення Господнє, стали відзначатися на 13 днів раніше. Отже, у 2026 році Стрітення випаде на понеділок, 2 лютого (за старим стилем це свято святкували 15 лютого). Ця дата обрана не випадково: вона є сороковим днем після Різдва Христового, адже саме в цей день, згідно з релігійними традиціями, сталося те, що відзначається в даному святі.

Релігійна важливість свята Стрітення.

Ікона "Стрітення Господнє", створена в XV столітті, відображає важливу біблійну подію, в якій старець Симеон зустрічає немовля Ісуса в єрусалимському храмі. У церковній традиції Стрітення Господнє символізує зустріч Ісуса Христа з людством: в цей день Діва Марія та Йосип принесли маленького Ісуса до храму, щоб посвятити його Богові та здійснити подячний обряд. У храмі їх уже чекав праведник Симеон, якому Святій Дух обіцяв, що він не покине цей світ, поки не побачить Месію. Коли Симеон узяв немовля Христа на руки, він упізнав у ньому Спасителя людства і виголосив пророчі слова, відомі сьогодні як молитва "Нині відпускаєш...", де звертається до Ісуса як до "світла, що просвітить народи". Ця зустріч символізує виконання Божої обітниці та поєднання Старого і Нового Завітів.

У церковнослов'янській мові термін "стрітення" перекладається як "зустріч" або "радість", оскільки йдеться про щасливу зустріч людства зі Спасителем. Це свято є одним із дванадцяти найзначніших в православному літургійному календарі і фактично завершує різдвяний цикл. У західній традиції цей день відомий як Candlemas (Стрітення Господнє) або Свято Свічок, коли Ісус представляється як світло для світу. Таким чином, релігійний зміст Стрітення є багатогранним: воно символізує не лише вшанування події принесення Господа до храму, але й нагадує про те, що світло Божої любові здатне подолати темряву.

Народні традиції та символіка Стрітення

В українській культурі церковні звичаї Стрітення тісно переплелися з прадавніми народними обрядами. Ще в дохристиянські часи наші предки вірили, що саме цього дня зима зустрічається з весною. Існували навіть інші назви свята - Громниці, Стріщення, Зимобор - пов'язані з уявленням про двобій між холодом і теплом. За легендою, цього дня стара Зима і молода Весна зійшлися, щоб визначити, кому царювати далі. Тому погода 15 лютого (а тепер 2 лютого) буває оманливо мінливою: то сонце визирне, то заметіль закрутить. Наші пращури казали: якщо до вечора потепліло - значить, Весна перемогла Зиму і тепло скоро закріпиться, а якщо надворі впертий мороз - Зима ще візьме своє.

Оскільки свято припадає на межу зими і весни, народ іздавна наділяв особливим змістом природні явища в цей період. Вода і вогонь стали головними символами Стрітення. У дохристиянській обрядовості цього дня обов'язково святили воду та вогонь, вірячи в їхню очисну й захисну силу. З приходом християнства цей звичай трансформувався на освячення води та свічок у церкві. 2 лютого віряни й сьогодні йдуть до храму, щоб отримати благословення і принести додому стрітенську свічку та святу воду. Освячені цього дня свічки в народі називають "громничними" (від слова "грім") - їх здавна запалюють перед образами під час грози, щоб уберегти дім від блискавки та пожежі. Таку свічку також запалювали при різних життєвих негараздах: під час сильних буревіїв, епідемій, а інколи - біля ліжка хворої людини чи породіллі, просячи в Бога захисту. Вважалося, що стрітенська свічка відганяє усе лихе від оселі.

Свячену стрітенську воду збирали в новий посуд і берегли протягом року, як безцінний скарб. Нею обприскували оселю, двір та худобу, щоб захистити від хвороб і негативних впливів. Коли хтось із родини хворів, йому давали кілька ковтків цієї води, адже існувала віра в її лікувальні властивості. Ця вода, як і йорданська на Водохреща, символізувала духовне очищення та захист.

Народне святкування Стрітення супроводжувалося веселощами та обрядами на честь пробудження природи. Колись в цей день співали веснянки, закликаючи тепло і врожай. Щоб Весна швидше вступила в свої права, господині пекли особливі смаколики: жайворонків з тіста або круглі млинці, що символізували сонце. Рум'яні млинці, золотаві та гарячі, були своєрідним "сонечком" на столі - люди ділилися ними з родиною, вірячи, що таким чином наблизять теплі весняні дні. Церква поблажливо ставилася до таких звичаїв, адже вони відображали радість народу від очікуваної перемоги світла над пітьмою. Не дивно, що й досі для багатьох українців сутність Стрітення асоціюється з образом, як зима з весною зустрічаються і змагаються між собою.

Народні прикмети на Стрітення, що завжди збуваються

Наші предки ретельно стежили за погодними умовами на свято Стрітення, оскільки вважали, що характер цього дня визначає прихід весни. Протягом століть сформувався цілий ряд народних прикмет, які, за народною мудрістю, завжди справджуються. Ось кілька з найвідоміших прикмет, пов'язаних із Стрітенням:

* Яка погода на Стрітення - такою й весна буде. (Ця базова прикмета означає, що загальна картина погоди 2 лютого відображає характер майбутньої весни.)

* Відлига на Стрітення - весна буде рання й тепла. Якщо в цей день надворі плюсова температура, сніг тане - значить, незабаром встановиться стале потепління і холодів більше не буде.

* Мороз та холодний день - це час очікування на пізню, затяжну весну. Якщо 2 лютого наслідком стануть сильні морози або хуртовини, весна може відкластися: тривалі холоди можуть затриматися навіть у березні.

* Сніговий день на Стрітення передвіщає довгу та дощову весну. Якщо протягом цього дня падає сніг, за народними прикметами, весняні місяці будуть багатими на дощі та прохолоду. (Такі атмосферні умови зазвичай свідчать про повільне танення снігу та пізніше пробудження природи.)

* Дощ на Стрітення - обіцяє спекотне літо. Несподіваний дощ, що випав 2 лютого, вважається позитивним знаком: він свідчить про те, що літо буде сухим і гарячим, а отже, можна очікувати на багатий врожай зернових культур.

* Як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів. Ця поетична прикмета підказує: якщо в Стрітенський день сонце пригріло і бурульки тануть (краплі води падають з дахів), то бджолярі можуть радіти - буде багато меду. Тепла погода обіцяє гарний взяток і вдалий сезон для пасічників.

* Ясна ніч на Стрітення (зоряне небо) - чекай пізньої весни. Якщо вночі перед Стрітенням або після нього небо всипане зорями й морозно, то тепло прийде нескоро. Навпаки, похмура відлига вночі віщує швидкий прихід весняного тепла.

Протягом багатьох століть ці прикмети слугували селянам у плануванні сільськогосподарських робіт і підтримували їхній дух у холодні зимові місяці. Хоча сучасна наука ставиться до народних прогнозів з певним скепсисом, багато людей досі звертають увагу на те, що погода на Стрітення часто вказує на майбутні зміни. Не дарма існує вислів, що в кожній приказці є зерно істини.

Стрітення Господнє 2026 року - це не просто згадка про давню євангельську подію, а й живий зв'язок між минулим та майбутнім, між небом і землею. У цей особливий день вірні запалюють свічки, які символізують світло віри та надії, освячують воду для благословення своїх домівок, чекають на перші теплі сонячні промені та слухають давні прикмети. Свято нагадує про те, що навіть у найсуворішу зиму приходить момент, коли весна стукає у двері, а темрява відступає перед світлом.

Початок лютого — це звичний період для прогнозування погоди. Саме в цей час ми вже обговорювали кельтський Імболк: як це язичницьке свято перетворилося на християнське Стрітення і яку роль у цьому відіграє День бабака.