Температура планети зростає швидшими темпами, ніж передбачалося: дослідники виявили ще одну важливу причину цього явища.

Науковці здійснили аналіз супутникових даних, отриманих від NASA, а також вивчили інформацію про погодні умови та кліматичні прогнози.

Учені знають, що надзвичайна спека цьогоріч була спричинена низкою чинників: переважно забрудненням планети від спалювання викопного палива і природним кліматичним явищем Ель-Ніньо.

Як підкреслює CNN, ці чинники не можуть повністю пояснити аномально швидке підвищення температури.

Тепер у новому дослідженні, опублікованому в журналі Science, сказано, що воно визначило відсутню частину головоломки: хмари.

Вчені стверджують, що швидкий сплеск потепління був посилений нестачею низькорозташованих хмар над океанами - це може мати тривожні наслідки для майбутнього потепління. Менше яскравих низьких хмар означає, що планета "потемніла", що дає їй змогу поглинати більше сонячного світла, сказав Хельге Гесслінг, автор звіту і кліматичний фізик з Інституту Альфреда Вегенера в Німеччині. Це явище називається "альбедо" і відноситься до здатності поверхонь відбивати сонячну енергію назад у космос.

Згідно з інформацією з доповіді, альбедо Землі поступово знижується з 1970-х років. Це відбувається, зокрема, через танення світлого снігу та морського льоду, що відкриває темніші поверхні землі та води, які утримують більше сонячної енергії і, таким чином, сприяють підвищенню температури планети. Крім того, низькі хмари також відіграють роль у цьому процесі, оскільки вони відбивають частину сонячного світла назад у космос.

Вчені вивчили супутникові дані NASA, дані про погоду і кліматичні моделі та виявили, що зниження низької хмарності знизило альбедо планети до рекордно низького рівня минулого року. Дослідження показало, що райони, включно з частинами північної частини Атлантичного океану, зазнали особливо значного падіння.

Дослідження поки що не здатне чітко визначити причини цього явища. Гесслінг підкреслив:

"Цей звір надзвичайно складний, і його так важко зрозуміти."

На його думку, це, найімовірніше, результат поєднання факторів. Перший - це скорочення забруднення судноплавством через правила, спрямовані на скорочення шкідливих викидів сірки в галузі, адже цей тип забруднення також допоміг охолодити планету, зробивши хмари яскравішими.

Природні зміни клімату, зокрема трансформації в океанах, могли також відігравати певну роль. Гесслінг звертає увагу на третій, значно більш тривожний аспект: це глобальне потепління.

Відзначається, що низькі хмари активно розвиваються в прохолодних і вологих шарах нижньої атмосфери. Однак, з підвищенням температури поверхні планети, це може спричинити їхнє витоншення або навіть повне зникнення. Так формується складний зворотний зв'язок, за якого зникнення низьких хмар через глобальне потепління веде до ще більшого підвищення температури.

За словами Гесслінга, якщо це відбувається, то майбутні прогнози потепління можуть бути недооціненими, і "ми повинні очікувати досить інтенсивного потепління в майбутньому".

Марк Залінка, дослідник атмосфери з Національної лабораторії Лоуренса в Ліверморі, зазначив, що "той момент, що хмари є важливими учасниками цього процесу, цілком зрозумілий, адже вони фактично виконують функцію сонцезахисного крему для нашої планети". Він також підкреслив:

Невеликі коливання в хмарному покритті здатні "суттєво вплинути на альбедо нашої планети".

Тапіо Шнайдер, кліматолог з Каліфорнійського технологічного інституту, наголошує на тривожному аспекті дослідження: якщо глобальне потепління справді впливає на значні зміни в структурі хмар, то "ми можемо стикнутися з більш інтенсивним глобальним потеплінням, ніж це було передбачено раніше".

Хмари вважаються "одним з найбільших викликів" у сфері кліматології, зазначив Гесслінг, підкреслюючи важливість розуміння їхньої реакції на глобальне потепління.

На фоні глобального потепління деякі гірськолижні курорти в Альпах вже змушені були закрити свої двері через брак снігу. І це лише перший сигнал.

Згідно з новим дослідженням, проведеним Eurac Research, гірськолижний відпочинок в Альпах може стати історією, адже за сто років — з 1920 по 2020 — кількість снігу зменшилася на третину. У певних районах південно-західних схилів це скорочення досягло майже 50%.

Водночас науковці підкреслюють, що, незважаючи на те, що інформація охоплює столітній період, зниження рівня снігопаду стало помітним лише з 1980 року.