Точність виявлення перевищила 80%. Дослідники розробили електронний сенсор, здатний виявляти ознаки позаземних форм життя.

Міжнародна команда дослідників під керівництвом фахівців Університету Осаки в Японії розробила компактний електричний сенсор, який розрізняє молекули амінокислот і може допомогти в пошуку ознак життя за межами Землі. Точність методу перевищила 80%.

Цю інформацію публікує журнал Science Alert.

Технологія дає змогу визначати, які форми амінокислот містяться у зразку, за змінами електричного струму. Амінокислоти є основними складниками білків, а співвідношення їхніх двох дзеркальних форм може допомогти з'ясувати, чи пов'язані вони з живими організмами.

Для проведення аналізу вчені застосували пару золотих нанодротів, розташованих на дуже близькій відстані одна від одної. Між цими дротами виникає тунельний струм — явище, при якому електрони можуть проходити через малесеньку щілину. Коли розчин амінокислот потрапляє на мікрочип, струм зазнає змін. Згідно з цими змінами система здатна визначити форму молекул, а алгоритми штучного інтелекту допомагають класифікувати їх типи.

Амінокислоти можуть існувати в L- або D-формі. Ці форми є оптичними ізомерами, що відображають одна одну, і їх співвідношення в зразку може бути важливим показником у пошуках можливого життя поза Землею.

На думку біоінженера Такахіто Осіро з Осацького університету, точність розпізнавання двох форм перевищила 80%. Дослідники підкреслили, що це вперше, коли їм вдалося визначити хіральність амінокислот на рівні окремих молекул. Хіральність описує здатність молекул існувати у двох дзеркальних варіантах.

Новий метод уже випробували на природних зразках із метеорита Мерчисон, знайденого в Австралії, та ґрунті пустелі Атакама в Чилі. Результати порівняли з даними традиційних методів аналізу. За словами нанотехнолога Масатеру Танігуті з Університету Осаки, обидва підходи змогли виявити основні особливості складу амінокислот у досліджених матеріалах.

Нині для такого аналізу застосовують рідинну хроматографію з мас-спектрометрією. Це метод, який потребує громіздкого обладнання, значної кількості матеріалу та кількох етапів хімічної підготовки. Натомість новий сенсор компактніший, потребує менше молекул і простішої підготовки зразків.

У майбутньому цю технологію можливо буде інтегрувати в автоматизовані космічні зонди та марсохідні апарати для вивчення інших планет і їхніх супутників. Проте наразі пристрій не має можливості виявляти життя на відстані, оскільки для проведення аналізу йому необхідні фізичні зразки матеріалів.

Перш ніж сенсор буде застосовано в космічних експедиціях, його слід вдосконалити. Зокрема, науковцям потрібно навчити систему ідентифікувати молекули, з якими вона раніше не зустрічалася.