У жодній країні світу мобільні оператори ще не здійснювали закупівлю такої великої кількості генераторів та акумуляторних батарей, зазначив голова НКЕК Животовський.

Унікальне інтерв'ю з Олександром Животовським, очільником Національної комісії, відповідальної за державне регулювання в галузі електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштових послуг (НКЕК).

Альона Манжело.

У вівторок НКЕК провела перший аукціон з продажу ліцензій на використання радіочастотного спектру за останні шість років. У результаті торгів компанії "Київстар", "Vodafone-Україна" та lifecell отримали нові частоти в діапазонах 2100, 2300 і 2600 МГц на 15 років, запропонувавши за них 2 млрд 894,734 млн грн, що перевищує початкову ціну в 2 млрд 871,531 млн грн. Як ви оцінюєте результати аукціону?

- Я задоволений. Ми готували тендер для продажу ліцензій на діапазони частот 2100/2300/2600 МГц ще з 2021 року, планували провести його на початку 2022 року, але на заваді стало повномасштабне вторгнення РФ. Тому на початку 2022 року операторам ці частоти були надані в тимчасове користування. Тоді у зв'язку з масовою міграцією людей в західні регіони у мобільних операторів виникла потреба негайно збільшити ємність - мережі буквально тріщали. Тому всі вільні частоти були надані операторам в тимчасове користування.

На аукціоні учасники отримали ліцензії на використання частот на 15-річний термін, що відкриває їм можливості для активних інвестицій у розвиток своїх мереж. Ми очікуємо значні вклади в новітнє обладнання, яке буде встановлене на базових станціях операторів, а також вагомі капітальні витрати для розширення мережевої інфраструктури.

Усі частоти на аукціоні були реалізовані в один етап. Як ви вважаєте, чому не виникла жорстка конкуренція серед операторів?

- З метою запобігти концентрації спектру в активі одного оператора були запроваджені обмеження. Ми розробляли умови аукціону з чітким прицілом - зберегти територію для здорової конкуренції. Якщо б усі три лоти в смузі 2100 МГц забрав собі один оператор, в його руках опинилась би половина спектру. Цілком імовірно повторилася б історія 2015 року, коли зі значним запізненням впровадили 3G. Тоді Україна залишалася останньою країною в Європі, в якій не було запроваджено цю технологію. Просто на конкурсі нас питали - чому не технологія 4G, яка з європейських країнах на той момент вже активно витісняла існуючу технологію 3G. Основна причина, через яку ми відстали - концентрація спектру.

У 2015 році відбувся перший аукціон на радіочастотний ресурс (РЧР - ІФ-У) в діапазоні 2100 МГц. На продаж були виставлені частоти, які повернулися з військового використання. Пропонувалося три лоти з початковою вартістю 2,7 мільярда гривень, і всі вони знайшли своїх покупців, причому найбільша ставка досягла 3,3 мільярда гривень. У підсумку, до державного бюджету внаслідок продажу ліцензій надійшло 8,8 мільярда гривень. Варто зазначити, що на той момент частоти в спектрі 2100 не мали технічної нейтральності і були призначені виключно для впровадження технології 3G. Цей аукціон став важливим етапом у розвитку мобільного інтернету в Україні. Проте, оскільки частоти були зосереджені в основному в міських зонах, це призвело до нерівномірного доступу до мобільного інтернету, де сільські райони залишалися з обмеженим доступом до якісного зв'язку.

У 2018 році ми організували ще один аукціон, який став можливим завдяки добровільному поверненню одного з радіочастотних діапазонів державі компанією "Київстар", лідером мобільного зв'язку в Україні. На аукціоні пропонувалися частоти в діапазонах 1800 і 2600 МГц. Всього відбулося два тендери: один на початку року, а другий - трохи пізніше. Було виставлено 13 лотів, а держава отримала 7,7 мільярдів гривень. Оператори також провели невелику реорганізацію частот. Цей аукціон став потужним імпульсом для розвитку мобільного інтернету та підвищення швидкості передачі даних, що відкрило нові можливості для сервісів. У цей час бізнес, включно з малим та середнім підприємництвом, активно почав створювати свої сторінки в соціальних мережах, розвивати онлайн-маркетинг та працювати з маркетплейсами в цифровому середовищі. Україна продовжувала зусилля з подолання цифрового розриву з країнами Європейського Союзу.

На жаль, прогалини у якості мобільного інтернету між містами та сільськими районами залишаються значними. Відповідно до указу президента України № 497, виданого 8 липня 2019 року, що стосується покращення доступу до мобільного Інтернету, а також з затвердженою НКРЗІ "Дорожньою картою заходів з рефармінгу", 19 червня 2020 року три телекомунікаційні компанії - "Київстар", Vodafone Україна та lifecell - розпочали спільні ініціативи з обміну радіочастотами в діапазоні 900 МГц. Це дозволило кожному оператору отримати доступ до безперервних смуг радіочастот, достатніх для реалізації та експлуатації сучасних технологій мобільного зв'язку четвертого покоління. Перший етап обміну радіочастотами відбувся у восьми західних областях України, після чого оператори поступово розширили свою діяльність на центральні та східні регіони.

Відповідно до умов нових ліцензій, які вони отримали на використання діапазону 900 МГц, оператори зобов'язалися впродовж двох років охопити 4G-покриттям 90% населення країни, зокрема населені пункти з населенням від 2 тис. осіб, сільську місцевість, транспортну інфраструктуру тощо.

Для уникнення концентрації ресурсів на сьогоднішньому аукціоні ми ввели правило, що дозволяє учасникам отримати не більше одного лоту в діапазоні 2100 МГц. Крім того, один оператор не мав права заявлятися на частоти 2300 та 2600 МГц одночасно. Кожен учасник повинен був обрати лише один лот. За підсумками аукціону, ліцензію на діапазон 2300 МГц отримала компанія "Київстар", а на 2600 МГц – Vоdafone, представлена ІФ-У.

Ми насправді сподівалися на більш активну участь компанії lifecell. В той час, як "Київстар" і Vodafone подали заявки на всі п’ять пакетів, lifecell взяла участь лише в двух і здобула перемогу тільки в одному з них (радіочастоти 2*5 МГц у діапазонах 1935-1940/2125-2130 МГц - ІФ-У).

Складно не визнати, що це дійсно несподівано. Відомо, що об'єднана структура DVL, до якої після угоди з NJJ приєднався lifecell, володіє значними фінансовими ресурсами, отриманими як від материнської компанії, так і в результаті залучення кредитів від ЄБРР та IFC... І наступне питання: якого реального результату ви очікуєте від розподілу частот?

Діапазон 2100 МГц є ключовим для комунікаційних послуг, оскільки це найбільш активно використовуваний базовий діапазон. Частоти 2300 і 2600 МГц можна умовно охарактеризувати як "розширення каналів передачі сигналу", що дозволяє збільшити пропускну здатність і швидкість обробки трафіку в місцях з великою концентрацією людей, наприклад, на концертах або в залізничних вокзалах. Нижчий діапазон забезпечує краще покриття сигналом, тоді як вищі частоти, такі як 2300 і 2600 МГц, здатні забезпечити більшу ємність. Тому оператори зв'язку, як правило, використовують ці частоти в міських умовах.

Завдяки використанню діапазону, оператори матимуть змогу в окремих випадках підвищити швидкість мобільного інтернету.

- Безумовно, залучення нового спектру сприятиме збільшенню швидкості мобільного інтернету. Простий приклад: якщо одна людина знаходиться біля базової станції (БС), то в неї буде висока швидкість передачі. Якщо поряд з нею буде ще умовно 10 чи 20 осіб, вони вже ділитимуть загальну спроможність по швидкості між собою.

- Нові частоти також підходять для розвитку 5G-технологій?

Усі частоти РЧР 2100, 2300 і 2600 МГц, які були продані на аукціоні, можуть бути використані для впровадження технології 5G. Вони є технологічно нейтральними. Що це означає? Це означає, що операторам не потрібно буде отримувати нову ліцензію на використання спектра для запуску 5G. Для цього знадобиться лише окреме рішення від уряду та затвердження змін до Плану розподілу радіочастотного спектра. Перед цим етапом пройде тестування 5G, щоб забезпечити, що комерційне використання цієї нової технології не перешкоджає військовим операціям.

Бажаю акцентувати увагу на тому, що з перспективи споживчого досвіду (customer experience) впровадження 5G може не принести тих результатів, на які сподіваються. Звичайні користувачі, які користуються технологією через свої смартфони, можуть не помітити значної різниці між 4G та 5G, на відміну від помітних змін між 3G та 4G.

- Як мені пояснили, для смартфонів 5G означає ще більш швидкий інтернет і можливість з більшою швидкістю завантажувати аудіо, відеоконтент, дивитися онлайн. Бізнес завдяки 5G може впровадити smart factory на ділянках, де є потреба в дистанційному керуванні, приміром, в роботі конвеєрів, і де потрібен стійкий і швидкісний сигнал. На вашу думку, Україна вже дозріла до впровадження 5G в B2B і B2C секторі?

Розглянемо випадки застосування технології 5G. Я виділив три основні. Перший випадок – це звичайний смартфон, що підтримує 5G; саме тут перевага полягає у значно вищій швидкості передачі даних. Другий випадок стосується впровадження 5G у технології останньої милі, що використовуються в житлових зонах. Наприклад, для Smart TV: зникне необхідність у свердлінні стін для прокладання кабелів, адже пристрій зможе безпосередньо з'єднуватися з базовою станцією. Третій випадок – це інтегроване використання 5G у бізнесі та державному секторі, зокрема smart-фабрики, smart-автомобілі та smart-дороги. Проте, якщо говорити про основне використання 5G у смартфонах, то споживач навряд чи відчує значну різницю між 5G та 4G. Наразі для користувачів набагато важливіше забезпечення стабільного зв'язку під час відключень електроенергії.

В цілому, питання про необхідність 5G у наш час найдоцільніше адресувати мобільним операторам. Чи вважають вони, що вже існують перспективи для вигідного повернення інвестицій у розвиток цієї технології? Чи готові вони вкласти кошти в її реалізацію?

Скоріше за все, ви вже не раз піднімали це питання в розмовах з операторами, правда?

- Звісно, ми це обговорювали. Вам відомо, що на початку листопада Міністерство цифрової трансформації анонсувало пілотний проєкт 5G. Його реалізація почнеться зі Львова, з центральних частин міста. До тестування 5G outdoor ми підходимо обережно. Потрібні узгодження з військовими, адже будь-яка інтерференція (явище, при якому хвилі, що зустрічаються, накладаються одна на одну, утворюючи нову хвилю - ІФ-У) може створити небажані завади, наприклад, для військової техніки, авіації чи дронів.

Які переваги отримають телекомунікаційні компанії від участі в пілотному проекті 5G?

У них з’явиться унікальна можливість спостерігати, як 5G вплине на термінали споживачів, які користуються цією технологією під час прогулянок у центрі міста. Передбачається, що базові станції 5G будуть розгорнуті в центральних районах міст, де зосереджено найбільшу кількість користувачів мобільного зв'язку та значна частка телефонів, що підтримують 5G. Важко передбачити, як зміниться поведінка споживачів, але, безумовно, завдяки високій швидкості, вони завантажуватимуть більше даних. Обсяги передачі інформації зростають останніми роками, а 5G за швидкістю в десять разів перевищує 4G. Крім того, реалізація окремих проєктів може відбуватися на запит бізнесу до мобільних операторів на специфічних локаціях.

З 2021 року оператори розпочали випробування технології 5G. НКЕК надавала їм дозвіл на тестування обладнання, яке проводилося компаніями "Київстар" та Vodafone-Україна – ІФ-У. Раніше всі випробування 5G обмежувалися локальними умовами, відбуваючись у приміщеннях операторів або в спеціально визначених зонах.

- Чи планує НКЕК організувати новий аукціон? Які саме частоти можуть бути запропоновані для цього заходу?

У нас ще залишилися вільні частоти в діапазонах 3400 і 3600 МГц. Ці частоти ідеально підходять для 5G, оскільки здатні забезпечити значне збільшення ємності та швидкості передачі даних при одночасному використанні багатьма користувачами. Для успішного запуску 5G нам знадобляться як високі, так і низькі частоти, зокрема діапазон 700-800 МГц, який нині використовується спеціальними користувачами, такими як військові. Тому, з огляду на обставини, до завершення війни ми не бачимо можливостей для їх продажу.

- Чи правильно розумію, що тендер на частоти в діапазоні 3400 і 3600 МГц не оголосять, допоки не звільниться достатня кількість низьких частот, щоб їх можна було запропонувати операторам?

Це звична практика в Європі. Для оптимального функціонування мультитехнологічної мережі мобільного оператора необхідно мати доступ як до низьких, так і до високих частот. Дозвольте пояснити на прикладі: якщо використовувати лише високі частоти, ваша мережа охоплюватиме лише територію всередині торгового центру, залишаючи без сигналу прилеглі райони. Водночас, якщо обмежитися тільки низькими частотами, ви не зможете переглядати відео на YouTube в режимі онлайн. Саме тому оператори формують різноманітне портфоліо частот. Наприклад, із технологією 3G існувала проблема, коли на Хрещатику зв'язок працював, а за його межами – ні. Це пояснює, чому після завершення рефармінгу низького діапазону 900 МГц у 2020 році покриття значно поліпшилося, навіть на автомобільних шляхах.

Згідно з повідомленнями, НКЕК планує розробити карту доступності мобільного та стаціонарного зв'язку, а також інтернету у населених пунктах України. Коли очікується її запуск?

- Так, ми почали створення мапи географічних оглядів на базі інформації від постачальників послуг. Це буде візуально зручна для користування аналітика доступності ряду послуг в різних регіонах та населених пунктах. Поки що триває робота, але дійсно така мапа планується, і її основна мета - забезпечити споживачів інформацією про наявність послуг зв'язку (як фіксованих, так і мобільних) у різних населених пунктах з необхідним рівнем деталізації, з можливістю подивитися які провайдери працюють у вашій місцевості. А держава завдяки мапі зможе виявити "білі плями" - де ще відсутнє покриття, і чи є можливість під'єднати громадян та працювати з ними.

- На жаль, після обстрілів знову застосовуються графіки відключення світла. Чи посилить НКЕК перевірку готовності операторів?

Ми здійснювали контроль і продовжимо перевіряти операторів щодо готовності їхніх мереж до можливих відключень електроенергії. У минулому році було виконано 18 перевірок, а в цьому році планується збільшити їхню кількість на 25%. Кожна перевірка охоплює одну область діяльності оператора. У 2023 році ми плануємо провести приблизно 24 перевірки.

Відомо, що НЦУ видало розпорядження, яке зобов’язує операторів мобільного зв’язку гарантувати доступність своїх послуг протягом 10 годин у разі відсутності електропостачання. До 1 жовтня цього року повинні були бути забезпечені 60% базових станцій (БС) у кожній області, до 1 листопада – 70%, до 1 грудня – 80%, а до 1 лютого 2025 року – 100%.

- Це досить жорсткі вимоги. За перевірками, які ми вже зробили, ми не бачимо виконання - дуже низький відсоток. За результатами перевірки в жовтні ми вже винесли припис "Vodafone-Україна", чекаємо на реакцію оператора.

Загалом процедура наступна. Ми проводимо перевірку, і якщо виявляємо порушення, видаємо припис на їхнє усунення упродовж 30 днів. Якщо компанія звертається до нас і обґрунтовує, чому не встигає це зробити у відведений термін (наприклад, додає контракт з проплатою на генератори чи АКБ), ми розуміємо, що оператор працює над усуненням порушення, але для логістичних питань доставки та встановлення джерел живлення потрібен час. У такому випадку ми можемо дати додатковий термін. Потім проводимо повторний захід держнагляду. Якщо констатуємо невиконання першого припису - НКЕК видає розпорядження з часом на його виконання. Якщо після цих етапів вимоги не виконано - Комісія приймає рішення про адміністративні санкції, тобто штраф.

З початку широкомасштабної агресії було накладено адміністративні санкції лише на одну компанію – lifecell, за невиконання вимог НКУ. У березні 2024 року мобільного оператора оштрафували на 10,45 млн гривень через недотримання норм енергоавтономності (ІФ-У). Порушення були виявлені під час перевірки в серпні 2023 року, а до накладення штрафу дійшли лише в березні 2024-го.

Оцінюючи роботу мобільних операторів, ми ставимо акцент не на санкціях, а на стимулюванні їх до поліпшення енергонезалежності мереж і підвищення стійкості до аварійних ситуацій.

- "Київстар", "Vodafone Україна" і lifecell випустили спільну заяву, в якій поінформували своїх користувачів про те, що виконати вимоги НЦУ забезпечити на 100% автономність мобільного зв'язку та інтернету протягом 10 годин під час відключень вкрай складно. Чому розпорядження НЦУ досі не скасували? Чи можна ці вимоги пом'якшити чи змінити?

Я б не став так категорично висловлюватися про неможливість виконання вимог Національної комісії України. Наша країна має свою унікальність. З 2022 року ми здійснюємо те, що раніше ніхто не робив. У жодній іншій країні мобільні оператори не встановлювали таку велику кількість генераторів та акумуляторних систем. Раніше, у 2022 році, українські мобільні мережі не мали жодного альтернативного джерела живлення, окрім технологічних акумуляторів, які могли забезпечити роботу максимум на 2 години під час аварій. Після першого тривалого блекауту, коли президент видав указ про необхідність забезпечення зв'язком українців під час відключень електроенергії, ми визначили та надали операторам 8000 критично важливих локацій для підтримки зв'язку в умовах відключень протягом 3 діб. Тоді, в листопаді 2022 року, оператори також заявляли про неможливість цього. Але наші перевірки показують, що ці вимоги виконуються вже на 120%. Спочатку у 2022 році генераторів не було взагалі, і держава активно сприяла їх пошуку на міжнародному рівні. Іноді генератори навіть надходили з Бразилії. Тож, якщо ми поглянемо на виконання вимог 2022 року, які спочатку здавалися нереальними, то виявимо, що вони не лише виконані, а й перевиконані.

- Слід розуміти, що планку очікувань від операторів держава триматиме - рішення не скасують?

Ось ілюстрація зі сфери спорту. Якщо ми прагнемо досягти успіху як нація, необхідно встановлювати конкретні та амбітні цілі. Звичайно, на початку, якщо ти лише розпочав займатися спортом, ці цілі можуть здаватися недосяжними. Але за умови систематичної праці та наполегливих тренувань, ти з часом зможеш досягти вражаючих результатів. Це не якась надскладна наука.

Отже, вимоги НЦУ залишатимуться "як батіг" – спонукання для наступних інвестицій в енергоефективність?

- Іншого виходу немає, тому що при відключеннях страждає споживач - ми з вами. Наявність стабільного зв'язку для людей вкрай важлива, під час війни це без перебільшення одна з умов виживання. Висловлюючись про це, я представляю свою особисту позицію. НКЕК як регулятор не має повноважень скасовувати чи навіть ініціювати скасування даного розпорядження, як і будь-яких інших розпоряджень НЦУ у період військового стану. Наша роль як регулятора - слідкувати за балансом інтересів держави та індустрії в інтересах споживача.

Який тепер відсоток покриття мобільної мережі альтернативними джерелами енергії?

Все залежить від регіону, а також від обстрілів і частих аварійних відключень. Нещодавно в Одесі відбулося відключення електроенергії, і ситуація справді складна. Ми вже зібрали всі дані про роботу мереж у цей час і проводимо їх аналіз. Як ми можемо перевірити наявність резервного живлення? Наприклад, оператор повідомляє, що конкретна базова станція живиться від генератора або акумуляторної батареї. Однак ми не можемо провести вимірювання безпосередньо на самій станції. Крім того, у операторів, які мають 15-17 тисяч базових станцій, немає інтерактивної карти, де функціонуючі станції з резервним живленням позначені зеленим, а ті, що наразі не працюють, — червоним.

Ми зараз розробляємо механізм алгоритму для взаємодії з операторами, особливо у тих регіонах, де були пошкодження через обстріли. Якщо мова йде про такі міста, як Одеса та Харків, ми просимо надати інформацію з лог-системи (system log - системний журнал - ІФ-У). Це необхідно, щоб під час нашої фізичної перевірки ми могли побачити, в які години під час вимкнень станція була активною. Наразі ми прагнемо налагодити таку форму співпраці. Однак можливості НКЕК обмежені, оскільки у нас лише 30 фахівців на всю Україну, що не дозволяє нам одночасно бути в кількох місцях. Тому єдиним реалістичним способом перевірки, який я бачу, є аналіз даних роботи базових станцій, зафіксованих у лог-системах операторів, щоб оцінити, скільки часу локація була з'єднана.

- А можете сказати, в яких областях ситуація з альтернативним енергозабезпеченням наразі краща, а де гірша?

Ситуація в регіонах, які часто стають мішенню ракетних атак, є вкрай складною. Пошкодження інфраструктури та часті відключення електроенергії — це реалії таких міст, як Харків, Суми, Одеса та Запоріжжя. Причини цих труднощів є цілком зрозумілими, оскільки Росія регулярно завдає ударів по цим населеним пунктам. У зв'язку з безперервними обстрілами, ремонтні бригади не можуть виїжджати для ліквідації пошкоджень. Адже базові станції зв'язку залежать від кабелів, які часто пошкоджуються. Вся ця ситуація впливає на стабільність зв'язку, що є вкрай важливим у часи війни. Тому оператори та державні структури докладають всіх зусиль і проявляють креативність, щоб справитися з цими викликами.