У Марокко виявили давні "живі" утворення, які не мали б існувати в цьому регіоні (фото)

На стародавніх гірських породах, що колись знаходилися на дні океану, були знайдені сліди мікробних колоній.

Вчені виявили у горах Атлас в Марокко сліди давніх мікробних колоній, що підкреслює важливість розширення пошуків найстарішого життя на нашій планеті. Це дослідження було опубліковане в журналі Geology, повідомляє Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники виявили на турбідитах, які виникли внаслідок підводних зсувів у горах Атлас в Марокко, незвичайні зморшкуваті структури, що є відбитками давніх мікробних колоній. Ця знахідка вразила вчених, оскільки більшість сучасних мікробних спільнот здебільшого існують у мілководних зонах, де фотосинтетичні бактерії здатні використовувати світло, що проникає через водну поверхню. Турбідити в регіоні сформувалися близько 180 мільйонів років тому на глибині не менше 180 метрів, тому, за словами вчених, подібні структури не повинні бути характерними для глибоких морських середовищ.

Дослідники, які займалися вивченням давніх морських рифів, розташованих на марокканських землях, виявили незвичні зморшкуваті формації, що залишили свій слід на пісковику та алевриті.

Ці структури виглядали як відбитки фотосинтезуючих мікробних матів, співтовариств бактерій, які часто утворюються на відкладеннях у ставках, океанах та інших водоймах. Але ці скам'янілості мікробів зазвичай старші за 540 мільйонів років, тому що залишений ними візерунок зазвичай стирається діяльністю тварин з плином часу, а до 540 мільйонів років тому тварин було мало.

На думку дослідників, ці скам'янілості не могли бути фотосинтезуючими мікроорганізмами, оскільки в тому середовищі, де вони існували, проникало дуже обмежена кількість світла. Проте, хімічний аналіз показав, що в гірських породах міститься значна кількість вуглецю, що свідчить про те, що ці структури виникли завдяки живим організмам.

Це життя, ймовірно, було хемосинтетичним, тобто отримувало енергію за допомогою хімічних реакцій, а не від сонячного світла, кажуть дослідники. Ці організми харчувалися сіркою або іншими хімічними сполуками. Сьогодні хемосинтетичні мікробні мати утворюються на континентальних шельфах, де також відбуваються підводні зсуви і з'являються турбідити.

Вчені вважають, що ці зсуви могли зіграти вирішальну роль у процвітанні стародавніх мікробів. Зсуви ґрунту, які спускалися з континенту в океан, несли вниз органічний матеріал, який розкладався й утворював такі сполуки, як метан або сірководень, а це чудова їжа для хемосинтетичного життя.

Це нове відкриття вказує на необхідність для науковців розширити свої пошуки ознак зморшкуватих структур, звертаючи увагу не лише на мілководні утворення, а й на гірські породи, які, ймовірно, виникли в більш глибоких водах. Такий підхід може сприяти отриманню нових знань про найдавніші хемосинтетичні організми на нашій планеті.

Як уже писав Фокус, перші континенти на Землі сформувалися значно раніше, ніж вважалося. Найдавніші мінерали вказують на те, що континенти існували понад 4 мільярди років тому.