У Ґренландії відбулося мегацунамі, яке спричинило підвищення сейсмічної активності по всьому світу. Дослідники встановили, що таке явище має свою причину.

Люди землетрусу не відчували, але гірські породи двиготіли від Аляски до Австралії. На дослідження явища пішло два роки.

У 2023 році в Ґренландії сталося вражаюче мегацунамі, спровоковане обвалом 25 мільйонів кубічних метрів льоду та скель у воду. Висота хвиль досягала 200 метрів, а протягом наступних дев'яти днів сейсмологи реєстрували коливання земної кори по всьому світу. Вченим знадобилися два роки та зусилля міждисциплінарної команди, щоб розкрити причини цього явища, повідомляє Earth.com.

Національний парк Північно-Східної Ґренландії включає в себе фіорд Діксон (Dickson Fjord). Фіорд — це геологічна формація у вигляді западини. Коли льодовик рухається до океану, його тиск створює глибоку U-подібну виїмку. Після відступу льоду ця виїмка заповнюється водою з моря. Зазвичай фіорди відрізняються великою глибиною, вузькою формою, плоским дном і продовжуються на сушу, формуючи долини.

Фіорд Діксон сягаєна 35 км у довжину та до 5 км у ширину. Він оточений високими гірськими хребтами, серед яких є гора Лугано висотою 2194 метри. Береги тут круті та скелясті, а на північному боці фіорда розташований льодовик Хісінгера.

16 вересня 2023 року стався колосальний зсув льодовика і гірської породи. Двохсотметрова хвиля шириною 3,5 км відскочила від мису і покотилась назад, знищуючи все на своєму шляху. Потім вода знову і знову гойдалася, утворивши так звані сейші - стоячі хвилі, які можуть триматися десятки годин. Це наслідок коливання всієї маси води відносно центру водойми.

Згодом комп'ютерні моделювання показали, що вода методично піднімалася і опускалася на 9 метрів, тиснучи всією своєю масою на дно. Після цього сейсмологи по всьому світу зрозуміли, що щось не так. Впродовж майже двох тижнів кожні півтори хвилини обладнання фіксувало рівномірні сплески сейсмічної активності. Жодні сейші ніколи раніше не залишали на стільки стабільного, тривалого та глобального сліду.

Цей факт серйозно занепокоїв наукову спільноту. Виникла потреба виявити причини його виникнення та знайти способи уникнення подібних ситуацій у майбутньому. Якщо ж уникнути таких явищ не вдасться, необхідно зосередитися на покращенні методів прогнозування і мінімізації їх негативного впливу.

Дослідники усвідомлювали, що основною причиною став зсув. Проте залишається незрозумілим, чому саме це сталося. Також дивує, чому зсув викликав настільки потужне цунамі і призвів до глобального зростання сейсмічної активності. Виявилося, що розв'язати всі ці загадки лише зусиллями однієї лабораторії або навіть однієї країни неможливо.

"Коли ми вирушили в цю наукову пригоду, всі були спантеличені, і ніхто не мав найменшого уявлення, що викликало цей сигнал", -- сказав Крістіан Свенневіг з Геологічної служби Данії та Ґренландії. -- Все, що ми знали, це те, що це якось пов'язано зі зсувом гірських порід. Нам вдалося розгадати цю загадку лише завдяки величезним міждисциплінарним та міжнародним зусиллям".

Науковці сформували групу з фахівців різних напрямків, які досліджували кліматичні умови, здійснили вимірювання геометричних та фізичних параметрів, проводили комп’ютерне моделювання, а також аналізували новітні супутникові дані. Завдяки їхній спільній праці вдалося відтворити траєкторію лавини та реакцію фіорду.

Дослідження виявили, що ключовою причиною цього катастрофічного природного явища є зміни клімату. Схили гір на узбережжі Ґренландії утримуються завдяки льодовикам. Коли ці льодовики почали танути внаслідок глобального потепління, стався руйнівний зсув. Крім того, на світові наслідки вплинули характеристики фіорду Діксона, такі як його ширина, глибина та форма.

Тепер дослідники здатні заздалегідь визначити місця, де зсуви можуть викликати подібні явища. У цьому їм допомагають сучасні супутники та комп'ютерні системи, які дозволяють моделювати різні сценарії на основі множини даних. У випадках, таких як мегацунамі, навіть кілька хвилин раніше переданий сигнал тривоги може стати вирішальним для порятунку життя. Результати їхнього дослідження були опубліковані у відомих наукових журналах Science та Nature Communications.

Зусилля всього людства призвели до сповільнення процесів глобального потепління, але, на жаль, не настільки, щоб повністю уникнути серйозних наслідків, які загрожують всьому живому. У найближчі п'ять років світ очікують нові екстремальні природні катастрофи, тривалі посухи та різкі підвищення температури, що можуть перевищувати 50°С у найспекотніших регіонах, де вже минулого року були зафіксовані летальні випадки.