У Сахарі виявили таємничі темні плато, які протягом мільйонів років трансформують ландшафт пустелі.

Утворення різко контрастують зі світлими пісками Сахари, тому і привернули увагу дослідників.

На південному заході Мавританії фахівці NASA виявили незвичайні темні плато, які значно впливають на процес формування піщаних дюн у Сахарі. За даними супутникових знімків, на одній стороні цих утворень спостерігається інтенсивне скупчення піску, тоді як з іншого боку дюни майже зовсім відсутні, повідомляє Indian Defence Review.

Відзначено, що ці темні утворення значно контрастують зі світлими пісками Сахари, що стало причиною їхньої уваги з боку аналітиків та геологів, які досліджують розвиток пустельних ландшафтів. Ці загадкові об'єкти знаходяться неподалік від Геру - маленького містечка на півдні Мавританії.

У статті зазначається, що лінія з трьох чорних плато здіймається над навколишніми рівнинами на висоту 300-400 метрів і гальмує повітряні потоки, що надходять з північного сходу, коли вітер стикається з їхніми східними схилами. Це зниження швидкості вітру сприяє осіданню піску, що призводить до формування дюн, які безпосередньо стикаються з підвищеною територією. Далі за напрямком вітру розташований ланцюг барханів — вигнутих, серпоподібних дюн, що простягаються на відстань до 15 кілометрів.

Західні частини плато майже не покриті піском, що пояснюється процесами вітрової ерозії. Потужні вихрові потоки, які виникають внаслідок перешкод, здувають дрібні частинки, не дозволяючи дюнам формуватися. Ці зміни в русі повітря створюють стабільну зону, в якій не відбувається накопичення осадів, незважаючи на схожий вплив місцевих вітрів, як зазначається в статті.

Зображення, представлені NASA Earth Observatory, доводять, що це явище залишається стабільним протягом щонайменше десяти років. Фотографія, зроблена у 2014 році, показує практично таке ж розташування дюн, що свідчить про тривалу стабільність взаємодії між вітровими потоками та рельєфом місцевості.

Зазначається, що ці плато є геологічними залишками палеозойської пісковикової формації віком понад 250 мільйонів років. Вони збереглися після тривалої ерозії, яка зруйнувала м'якші навколишні породи. Їхня висота та стійкість пояснюються наявністю твердої, стійкої до ерозії покривної породи, що захищає плоскі вершини від руйнування.

Кожне плато вкрите тонким шаром так званого кам'яного лаку - темної речовини, багатої на оксиди марганцю та заліза. Цей шар формується повільно, протягом тисяч років у посушливих умовах, унаслідок хімічного осадження, а іноді й за участю мікроорганізмів. Саме він надає плато характерного чорного кольору та додатково підвищує їхню стійкість до ерозії.

У NASA зазначили, що наявність міцного покриття з лаку сприяла збереженню цього плато, в той час як навколишній ландшафт поступово піддавався руйнівному впливу вітру і води. Цей вибірковий процес ерозії відповідає тим механізмам, які визначають формування плато в посушливих зонах на планеті.

Приблизно за 460 кілометрів на північ розташована структура Рішат - ще одне утворення палеозойського віку в Мавританії, відоме як "Око Сахари". Воно має спільне геологічне походження з плато поблизу Геру, але вирізняється кільцевою, а не лінійною формою.

Схожі утворення зустрічаються не лише на нашій планеті, зазначає видання. Плато також присутні на поверхні Марса, де еолові процеси сформували подібні, вітрові рельєфи.

"Вивчення земних аналогів, зокрема мавританських плато, допомагає інтерпретувати марсіанську геологію, особливо під час підготовки до посадок марсоходів або місій із повернення зразків", - йдеться у статті.

Згідно з аналізом 2023 року, опублікованим на платформі Live Science, ці геологічні формації виявилися ключовими для дистанційного зондування та міжпланетних порівняльних досліджень. Стабільність розташування дюн свідчить про те, що цей регіон може ефективно слугувати моделлю для вивчення ландшафтів інших планет.

Зацікавленість NASA в регіоні Геру частково обумовлена його унікальною порівняльною цінністю. Взаємодія давніх форм рельєфу з сучасними вітровими умовами відкриває нові горизонти для розуміння тривалих екологічних процесів, які мають значення як для дослідження Землі, так і для планетарної науки.

Раніше УНІАН повідомляв, що в NASA розкрили сценарій кінця світу. Згідно з оцінками науковців, приблизно через п'ять мільярдів років наше Сонце перетвориться на червоного гіганта, що призведе до загибелі Землі. У результаті цього процесу воно або поглине нашу планету, або зруйнує її під впливом своїх потужних гравітаційних сил, залишивши по собі хмару газу та пилу, які стануть основою для утворення нових планет.