У багатьох видах метеликів насправді є не лише одна голова: їх важко розпізнати один від одного (фото)

Тропічні ящірки охоче полюють на метеликів, проте іноді їм важко визначити, де у метелика знаходиться голова. Дослідники з'ясували, що це явище пов'язане з тим, що багато представників родини Lycaenidae мають надзвичайно хитромудрі візерунки на своїх крилах.

Дослідження, здійснене двома ентомологами з Індійського інституту наукової освіти та досліджень у Тіруванантапурамі, виявляє складну взаємодію генів метеликів, що є критично важливою для реалізації цієї хитрості, повідомляє Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Крила метеликів насправді не є особливо смачними, тому хижаки віддають перевагу полюванню на їхнє соковите, поживне тіло. У процесі еволюції більше 900 видів метеликів родини Lycaenidae розробили вражаючу стратегію виживання: вони здатні відрощувати "хибні голови" на своїх хвостах. Коли хижаки намагаються їх з'їсти, вони відкушують ці "голови", отримуючи в рот лише запорошені лусочки і неприємний гіркий смак.

У той же час метелики мають шанс вціліти, навіть якщо їхні крила зазнають незначних ушкоджень. Основні органи їхнього тіла залишаються в цілості, що є ідеальним рішенням для збереження своїх важливих генів для наступних поколінь.

Цікаво, що різні види мають свої унікальні підходи. Наприклад, Airamanna columbia вирізняється кількома "вусиками" та мультяшним червоним "оком". У той же час, Arawacus aetolus поєднує реалістичні елементи з яскравою графікою, що може заплутати тих, хто його спостерігає.

В процесі свого дослідження ентомологи Тарункішвор Юмнам та Уллас Кодандарамайя звернулися до онлайн-баз даних зображень та відомих генеалогічних дерев 928 видів метеликів. Це дозволило їм проаналізувати еволюцію різних ознак хибної голови, таких як фальшиві вусики, плями на задніх крилах, яскраве забарвлення, імітація контурів голови та конвергентні еволюційні лінії.

Вчені виявили, що всі ці ознаки, за винятком конвергентних ліній, розвивалися в тісній кореляції, що дає змогу припустити, що їхній сукупний вплив діяв у тандемі впродовж багатьох поколінь, стаючи складнішим із часом.

Дослідники також з'ясували, що основні характеристики несправжніх голів у метеликів розвивалися взаємопов'язано, ймовірно, внаслідок спільного тиску селекції, що впливає на їх функціональність.

Дослідження також підтверджують з макроеволюційної перспективи концепцію, що помилкова голова виникла як адаптивна комбінація характеристик, які служать захистом від хижаків.