У Венери відсутні супутники, Земля має одного, тоді як у Сатурна їх налічується більше ста: яка ж причина цього явища? (фото)

Якби проводили змагання в Сонячній системі за кількістю супутників, безумовним переможцем став би Сатурн.

Земля володіє лише одним природним супутником, тоді як Сатурн і Юпітер мають десятки. Меркурій і Венера ж не мають жодного. Чому деякі планети в Сонячній системі мають супутники, а інші — ні? Читайте деталі у Live Science.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найактуальніших і найцікавіших подій у світі науки!

Астрономи називають природним, тобто не створеним людиною, супутником планети об'єкт, що менший за розміром і обертається навколо неї, утримуваний гравітацією планети. На сьогоднішній день астрономи вважають, що супутники у планет у Сонячній системі виникли або тому, що були захоплені гравітацією планети, або ж тому, що були створені разом з нею на зорі історії Сонячної системи.

Що більша маса об'єкта, то більша його гравітація або гравітаційне тяжіння. Найсильнішу гравітацію в Сонячній системі має Сонце, а тому навколо нього обертаються планети, адже наша зірка притягує їх до себе за допомогою гравітаційного тяжіння.

Щоб у планети був свій супутник, він повинен знаходитися на такій відстані, де сила гравітації планети переважає гравітаційний вплив Сонця. Найменша відстань, при якій планета здатна утримувати природний супутник завдяки своїй гравітації, відома як радіус Гілла.

Оскільки радіус сфери Гілла Венери та Меркурія є вкрай незначним, ці планети не здатні утримувати навколо себе супутники. Їхня гравітація не вистачає, щоб протистояти гравітаційному впливу Сонця. Навіть якщо в історії Меркурія та Венери колись існували супутники, вони, ймовірно, залишили ці планети під дією сили Сонця або інших космічних тіл.

Отже, двома планетами, які не мають супутників є Венера та Меркурій. Марс має два супутники, але досі вчені сперечаються про те, як вони з'явилися. Одні вважають, що вони з'явилися при утворенні Червоної планети, інші кажуть, що це уламки Марса, які виникли внаслідок зіткнення з великим астероїдом, треті вважають, що ці супутники були захоплені гравітацією Марса, коли пролітали повз планету.

Величезні планети нашої Сонячної системи, такі як Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, характеризуються значними радіусами сфери Гілла та вищою гравітацією в порівнянні з чотирма ближчими до Сонця планетами. Завдяки цим факторам вони здатні утримувати значну кількість супутників навколо себе. На 2024 рік лідером за кількістю супутників є Сатурн з 146, за ним слідує Юпітер з 95, далі йде Уран з 28 супутниками, а Нептун має 16.

Як показують дослідження, лише деякі супутники, наприклад, Юпітера і Сатурна, були створені разом з їхніми планетами на зорі історії Сонячної системи. Вважається, що більшу частину своїх супутників газові гіганти притягли до себе за допомогою сильної гравітації.

Разом із цим, якщо говорити про Місяць, то основна теорія свідчить про те, що цей супутник утворився унікальним способом, відмінним від інших небесних тіл у нашій Сонячній системі. Вважається, що в результаті зіткнення ранньої Землі з величезним кам'янистим об'єктом, з планети відколовся значний шматок, який згодом став Місяцем.

Чому деякі планети мають супутники, а інші — ні? Ця загадка продовжує турбувати науковців. Вважається, що наявність або відсутність супутників може залежати від розмірів планети, її гравітаційної сили, радіусу сфери Гілла та специфіки формування нашої Сонячної системи.

Також Фокус писав про десять найпотужніших спалахів на Сонці у 2024 році. Цього року на Сонці сталося понад 50 спалахів класу Х, серед них є найпотужніший у поточному сонячному циклі.

Журнал Фокус повідомляв, що мільярди років тому існувала деяка причина, яка дозволила магнітному полю Місяця, що вже почало зникати, відновитися перед остаточним зникненням.

Нагадаємо, що нещодавнє дослідження вказує на те, що джерелом води на Місяці є не сонячний вітер, а матеріали, з яких сформувалася Земля, як вже зазначалося у виданні Фокус.