Вчені з'ясували, коли сталася найсильніша сонячна буря в історії нашої планети.

Масштаби найсильнішої сонячної бурі дозволяють зрозуміти, яку небезпеку становлять майбутні сонячні бурі для сучасної інфраструктури.

Згідно з інформацією NASA, сонячні спалахи, що відбулися 10-11 травня 2025 року, стали найсильнішими з 2003 року. Деякі науковці вважають, що ці спалахи могли виявитися найпотужнішими за останні пів тисячоліття. Найбільша ж сонячна буря в історії, ймовірно, сталася під час останнього льодовикового періоду і була приблизно в 500 разів інтенсивнішою, ніж будь-яка сучасна геомагнітна буря, зазначає Forbes.

У матеріалі, опублікованому цього тижня в журналі Earth and Planetary Science Letters, представлені результати дослідження річних кілець дерев, що ростуть у Французьких Альпах. Вони вказують на різке збільшення рівня радіовуглецю в 12 350 році до нашої ери, що відбулося під час останньої стадії льодовикового періоду.

Зазначається, що це була не просто сонячна буря, а буря сонячних частинок - вибух швидкорухомих, надзвичайно енергійних протонів, які спричинили радіаційну бурю навколо Землі.

"Ця ситуація формує новий найгірший сценарій, який лише можна уявити. Важливо усвідомити її масштаби, оскільки це критично впливає на оцінку ризиків, пов'язаних із майбутніми сонячними бурями, які можуть загрожувати сучасній інфраструктурі, зокрема супутникам, енергетичним мережам і комунікаційним системам", - зазначила Ксенія Голубенко, провідний автор та постдокторантка Університету Оулу (Фінляндія).

Використовуючи хіміко-кліматичну модель, створену для реконструкції давніх бур сонячних частинок (і підтверджену даними річних кілець дерев), дослідники підрахували, що подія 12 350 року до н. е. була приблизно на 18% потужніша за найсильнішу сонячну бурю, зафіксовану в архівах річних кілець. Та подія відбулася у 775 році н. е., проте у сучасному контексті нічого подібного не було.

"У порівнянні з наймасштабнішою подією супутникової ери - бурею частинок 2005 року - давня подія 12 350 року до н. е. була більш ніж у 500 разів інтенсивнішою, згідно з нашими оцінками. Подія 12 350 до н. е. - єдина відома екстремальна сонячна буря за межами голоцену - останніх 12 000 років стабільного теплого клімату. Інші великі бурі сонячних частинок траплялися близько 994 року н. е., 663 року до н. е., 5259 та 7176 років до н. е.", - повідомила Голубенко.

Раніше УНІАН повідомляв про потужну геомагнітну бурю, відому як подія Керрінгтона, що сталася в 1859 році. Нові дослідження показали, що порушення магнітного поля Землі тоді було ще більш значним, ніж вважалося раніше. 1 вересня 1859 року Сонце вивільнило на Землю заряджений газ та субатомні частинки, енергія яких дорівнювала 10 мільярдам атомних бомб. Це викликало значні перебої в телеграфному зв'язку та призвело до пожеж у системах. Крім того, через подію Керрінгтона північне сяйво стало видно навіть на півдні Куби та Гаваях.

Дослідники припустили, що швидкість зміни поля тоді становила щонайменше 500 нТл/хвилину, і це досить високий показник.