Вперше в історії науковці знайшли мумії вимерлих великих котячих: аналіз ДНК може сприяти їх відродженню (фото)

Вчені знайшли природні мумії вимерлих гепардів, які колись населяли територію Саудівської Аравії. Тепер, завдяки витягнутій з їхніх решток ДНК, є можливість відновити популяцію цих великих кішок у цьому регіоні.

Учені виявили муміфіковані рештки гепардів у печерах на півночі Саудівської Аравії, де ці великі кішки зникли вже давно. Раніше дослідники ніколи ще не виявляли природних мумій великих вимерлих кішок. Хоча штучно муміфіковані кішки добре відомі з часів Стародавнього Єгипту, ці мумії є першим прикладом природного збереження тіл великих кішок. Дослідники змогли витягти ДНК з муміфікованих останків стародавніх гепардів, що може допомогти поверненню цього виду в цей регіон. Дослідження опубліковано в журналі Communications Earth and Environment, пише Live Science.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин з наукового світу!

Учені виявили 7 мумій стародавніх гепардів разом зі скелетними рештками ще 54 гепардів у мережі печер у Саудівській Аравії, де гепарди вже давно не живуть. Вік виявлених останків становить від 100 до 4000 років.

Муміфікація запобігає розкладанню, зберігаючи мертві тіла. Найбільш відомі єгипетські мумії кішок, але тепер учені вперше виявили природні мумії великих кішок. Така муміфікація може відбуватися в посушливих регіонах.

Дослідники не мають чіткої ясності щодо процесу муміфікації гепардів, проте вважають, що сухий клімат печери та постійна температура могли сприяти цьому. Крім того, залишається загадкою, чому в цих печерах скупчилося так багато гепардів. Можливо, це була територія, де самки виходили на пологи та доглядали за своїми малятами.

За слова авторів дослідження, виявити добре збережені рештки гепардів, що жили в Саудівській Аравії, було дивовижною і безпрецедентною подією. Вчені проаналізували ДНК гепардів і виявили, що більш давні особини найтісніше пов'язані з сучасними гепардами із Західної Африки, а не з азіатськими гепардами.

Гепарди (Acinonyx jubatus) знаходяться під серйозною загрозою вимирання на планеті. Їх чисельність різко зменшилася, і нині налічується лише близько 7100 особин. Ці великі коти, які вважаються найшвидшими наземними ссавцями, колись населяли значну частину Африки та Азії, від Аравійського півострова до Індії. Сьогодні ж їх ареал скоротився до приблизно 9% від колишньої території.

На сьогоднішній день виявлено п’ять різновидів гепардів, з яких чотири проживають на африканському континенті, а один, відомий як Acinonyx jubatus venaticus, зустрічається в Азії. Азіатські гепарди населяють територію Ірану.

Ніхто не має чіткої інформації про чисельність гепардів, які колись населяли Аравійський півострів, а також про їхній ареал. Крім того, існує обмежена кількість доказів, що стосуються причин та часу їх зникнення. Дослідники вважають, що вимирання гепардів на цьому півострові було спричинене втручанням людини в природне середовище та конфліктами між людьми і дикими тваринами.

Проте відкриття давніх залишків гепардів підтверджує, що ці тварини колись населяли дану місцевість. Дослідники встановили, що муміфіковані гепарди загинули в інтервалі від 130 до 1870 років тому, а найстаріші скелетні фрагменти належать особині, що померла приблизно 4000 років тому.

Дослідники виявили, що стародавні гепарди, які мешкали на території Саудівської Аравії, мають найближче генетичне споріднення із західноафриканським підвидом Acinonyx jubatus hecki. Лише один з наймолодших зразків виявив більшу спорідненість з азійським підвидом Acinonyx jubatus venaticus. Ці результати можуть стати основою для майбутніх ініціатив, спрямованих на відновлення популяції гепардів у Саудівській Аравії.

Дослідники заявляють, що для відновлення чисельності гепардів на Аравійському півострові можна використати підвид Acinonyx jubatus hecki, спираючись на виявлену стародавню ДНК.

Як повідомляв Фокус, неподалік узбережжя Сполучених Штатів була зафіксована найбільша біла акула в історії Атлантичного океану. Цей хижак, вага якого досягає майже 900 кілограмів, має потенціал допомогти в розгадці однієї з ключових загадок морської біології.

Також Фокус писав про те, що знаходиться в космосі нижче планети Земля. Земля і сусідні планети обертаються навколо Сонця відносно в одній площині. Але що знаходиться під цією площиною, і чи є що-небудь під планетою Земля? На це запитання дає відповідь планетолог.