Україна в умовах післявоєнного відновлення: кого варто наслідувати? | Думки про Україну

Викладач та науковий дослідник. Спеціаліст у сфері публічної політики в українських засобах масової інформації.

Україна в післявоєнний період: на кого орієнтуватися?

Нові обмеження та можливість для мирних переговорів.

Після більш ніж трьох років героїчного спротиву українського народу агресії росії, з'являються реальні передумови для перемир'я. Останні рішення Заходу завдали відчутного удару по кремлівській воєнній машині: США і ЄС запровадили наймасштабніші за останній час санкції проти російської енергетики та фінансів.

Економічна ситуація в країні-агресорі знаходиться на межі кризи, і аналітики прогнозують, що рецесія може настати вже в найближчі місяці. Потенційні фінансові втрати для Москви внаслідок нових обмежень можуть бути колосальними. Цей тиск ставить Кремль перед складним вибором: або продовжувати війну до повного виснаження, або прийняти умови миру, які будуть більш прийнятними. Таким чином, нові санкції можуть спонукати Росію до укладення перемир'я, адже ресурси агресора не є безмежними.

Отже, сьогодні, коли на горизонті з'являється перспектива припинення вогню, постає природне запитання: що буде далі?

Перехід від режиму воєнного стану до звичайного мирного життя не відбудеться раптово.

Які країни можуть стати для нас прикладом позитивного досвіду, який варто запозичити в майбутньому?

На які труднощі нам слід зважати?

Спробуємо розглянути ситуацію, вивчаючи досвід інших країн, які вже пройшли подібний шлях.

Досвід інших країн. Уроки та надії.

Пройти шлях від війни до миру - це виклик, який поставав перед багатьма народами. Ми можемо і маємо вчитися на їхніх прикладах, щоб уникнути чужих помилок і перейняти найкращі рішення. На щастя, Україна не залишиться сам-на-сам з проблемами перехідного періоду, адже світова спільнота нас підтримує і передає знання.

Пропоную кілька вражаючих прикладів, які можуть стати джерелом натхнення та попередження.

Ця країна пережила жорстоку війну за незалежність у 1990-х, після чого інтегрувала окуповані території мирним шляхом і 30 років відбудовувалася.

Їх досвід для нас надзвичайно цінний.

По-перше, Хорватія вражає своєю ефективною програмою реабілітації ветеранів. У цій країні ветерани займають важливе місце в суспільстві, стаючи опорою для його розвитку. Держава активно вкладає кошти в їхню освіту та працевлаштування, а також створює потужні організації, що підтримують ветеранів. Цей досвід заслуговує на увагу, адже він може допомогти нашим захисникам уникнути забуття.

По-друге, мирна реінтеграція територій (зокрема Східна Славонія у 1997 році). Хорвати за підтримки ООН змогли повернути контроль над окупованим краєм без нового кровопролиття. Україна теж, можливо, матиме сценарій повернення певних територій за спеціальними умовами і хорватський досвід тут дуже корисний.

Третій аспект — розмінування та безпека: Хорватія інвестувала більше €1,1 млрд та протягом 30 років працювала над очищенням своїх територій від мін.

Вони створили дієві моделі, співпрацювали з приватними компаніями та використовували карти мінних загроз. Це науковий підхід для нас, і потрібно максимально використати всі доступні ресурси та технології, щоб досягти швидших результатів.

І нарешті, економічне відновлення. Вступ до ЄС дуже допоміг Хорватії відбудувати постраждалі міста. Вони успішно використали європейські кошти на інфраструктуру, туризм, що привело до процвітання регіонів.

Україна також очікує на підтримку з боку Європи, проте для нас надзвичайно важливо оволодіти навичками ефективного планування проєктів та їх прозорого управління.

Країна, що постійно перебуває під загрозою, проте змогла гармонійно поєднати потужну військову оборону з процвітаючою економікою та соціальними свободами. Нам ще довго доведеться співіснувати з агресивним сусідом, тому досвід Ізраїлю залишається надзвичайно актуальним.

Ізраїль інтегрує всіх своїх громадян через обов'язкову військову службу. Майже кожен був солдатом, що створює розуміння між військовими і цивільними. Ветерани там - це фактично більшість населення, і держава побудувала сильну систему підтримки (наприклад, спеціальний урядовий орган "Міністерство оборони - Управління реабілітації солдатів" опікується всіма пораненими та родинами загиблих з моменту їх звільнення зі служби). Також ізраїльтяни мають передовий досвід психологічної роботи з населенням. У кожній школі є не тільки програми щодо дій під час обстрілів, а й програми ресоціалізації дітей після пережитого.

Ізраїль демонструє силу наукового і технологічного ривку після війни. Адже їх економічне диво частково сталося завдяки припливу мотивованих людей, готових працювати на результат мирного будівництва.

Україна після війни теж може стати стартап-державою Європи, з урахуванням того технічного і організаційного досвіду, що ми здобули.

Німеччина після Другої світової війни.

Хоча цей історичний приклад має суттєві відмінності, оскільки в ньому йдеться про агресора, який зазнав поразки, тоді як ми є жертвою, що змогла витримати.

Але він дає певне натхнення. Навіть у вщент зруйнованих країнах за десятиліття можна відбудувати процвітаючі держави.

Західна Німеччина завдяки плану Маршалла і власній працьовитості вже в 1950-х здійснила економічне диво, хоча ще в 1945-му її міста лежали в руїнах. Ключова ставка була на ринкові реформи і працевлаштування людей. Фактично кожен німець був залучений до відбудови, була атмосфера піднесення, бажання нового, кращого майбутнього.

Нам вкрай необхідно створити таку атмосферу, щоб люди горіли мотивацією будувати країну, а не шукати себе за кордоном.

Важливо ознайомитися з невдалими ситуаціями, щоб уникнути їх повторення.

Босна та Косово.

Це радше ілюстрація того, чого варто уникати. Після збройних конфліктів у 1990-х роках Боснія і Герцеговина досі залишається країною з замороженими конфліктами, розділеною всередині та зі значно уповільненими реформами.

Чому так сталось?

Внаслідок нерозв'язаних проблем у сфері примирення між людьми, зовнішнього керівництва та браку ясного уявлення про спільне майбутнє.

Ми повинні остерігатися ситуації, коли після конфлікту в суспільстві зберігаються поділи на основі етнічних, мовних чи інших характеристик.

Українці вже довели єдність і ми не маємо дати ворогу жодного шансу розіграти карту внутрішніх протистоянь.

У Боснії та Косово протягом багатьох років спостерігалася складність і затримки у процесі ухвалення рішень.

Сподіваюся, що Україна, в свою чергу, використає післявоєнний час для активізації реформ.

Отже, реформи не можуть бути відкладені до завершення війни, а повинні реалізовуватися одночасно. В даний час активно обговорюється, що ми маємо виняткову можливість для відновлення держави, вирішення давніх проблем, таких як корупція та бідність, шляхом об'єднання суспільства та отримання значної підтримки з боку Західних країн.

Необхідно терміново скористатися цією можливістю, адже інакше імпульс відновлення після війни може бути втрачено, як це сталося в ряді інших держав.

Таким чином, досвід інших країн свідчить, що перехід з війни до миру є складним, але водночас керованим і здійсненним процесом. Успішність цього переходу визначається наявністю чіткого державного плану, підтримкою міжнародних союзників і єдністю населення.

Україна вже зараз має готувати фундамент для майбутнього.

На сьогодні вже реалізується чимало ініціатив: ухвалюються законодавчі акти щодо компенсацій, починаються пілотні проекти з надання психологічної допомоги, а також розробляються стратегії для реінтеграції звільнених територій. Дипломати ведуть активну роботу, щоб забезпечити гарантії безпеки у післявоєнний період.

Ми готуємо висококваліфіковані кадри. Це саме ті менеджери, які втілять у життя план відновлення. Як викладач університету, я щодня під час лекцій маю можливість спілкуватися з молоддю і відчувати їхнє прагнення до досягнень.

Багато молодих людей в Україні уявляють своє майбутнє в цій країні, здобувають освіту та прагнуть взяти на себе відповідальність.

Все це вселяє впевненість!

Україна готова зустріти мир не тільки впевнено, але й з ретельно продуманою стратегією, що враховує всі успішні міжнародні практики!