В Ірані виявили 3000-річну гробницю молодої жінки, що містить унікальні прикраси (фото)

За відомостями дослідників, вона була значною фігурою, проте на момент своєї смерті була ще занадто юною, щоб здобути цей статус самостійно.

Археологи в Ірані натрапили на розкішно оформлену могилу молодої жінки, що жила понад три тисячі років тому, в епоху, коли цей район належав до Великої Хорасанської цивілізації. Про це повідомляє Live Science.

Відзначається, що її життя обірвалося приблизно у 18 років, і, ймовірно, це сталося природним чином. За даними дослідження, опублікованого в журналі Iran, розкішний набір речей, включаючи золоті прикраси, свідчить про те, що вона належала до заможної родини з "спадковим статусом".

Могильник, що знаходиться на археологічній території Тепе-Чалоу в ізольованій провінції Північний Хорасан на північному сході Ірану, є одним із найзначніших відкриттів епохи Великої Хорасанської цивілізації (GKC). Про це повідомив головний автор дослідження Алі Вахдаті, археолог, який працює в Міністерстві культурної спадщини Ірану.

На його думку, одним з найпривабливіших артефактів, знайдених під час розкопок, став майстерно виготовлений прямокутний контейнер з чорного каменю, що містить велику кількість мінералу "хлорит". Цей ящик був оздоблений витонченими різьбленими зображеннями змій і скорпіонів.

Коробка використовувалася для зберігання косметики або "кохля" - чорного порошкоподібного мінералу, який часто використовували в давнину як підводку для очей. Зображення змій і скорпіонів, "можливо, виконували ритуальні або захисні функції", пишуть учені.

Зазначається, що надзвичайно схожу скриньку раніше було знайдено в могилі бронзового століття на північ від Тепе Чалоу в стародавньому регіоні Бактрія, який зараз охоплює частини Афганістану, Таджикистану та Узбекистану; і скриньку з Тепе Чалоу, мабуть, також було зроблено з каменю, привезеного з Бактрії, сказав Вахдаті.

У 2006 році Вахдаті вперше відкрив місце археологічних розкопок Тепе Чалоу ("пагорби Чалоу" на перській мові) під час досліджень навколишнього річкового басейну. Проте повернутися до розкопок він зміг лише в 2011 році. На даний момент тут виявлено 48 могил, які розташовані групами на значних відстанях одна від одної, і покриті низькими курганами, що й дали цій місцевості її назву.

Цікаво, що більшість поховань відносяться до Бактрійсько-Маргіанського археологічного комплексу (БМАК), який був частиною Великої Хорасанської цивілізації - держави бронзової доби з укріпленими поселеннями та монументальною архітектурою, що торгувала як із Месопотамією, так і з долиною Інду, допоки не почала занепадати у XIII столітті до н. е. е. Але деякі поховання датуються ще більш раннім періодом - пізнім енеолітом ("мідно-кам'яним") у IV тисячолітті до н. е., коли вперше був заселений Тепе-Чалоу.

Могила молодої жінки, яку називають "Могила 12", була знайдена в 2013 році, проте, як зазначає Вахдаті, нове дослідження стало першим випадком, коли її було детально описано.

Вчені зазначили, що точний вік поховання поки що невідомий, але припускають, що похована там жінка жила наприкінці III тисячоліття до н.е. Її поховали в скорченому положенні на правому боці, обличчям на південний схід, що, мабуть, є давньою традицією на місці поховання Тепе Чалоу.

Дивно, але окрім елегантної косметички, у похованні молодої жінки виявили також дві золоті сережки, золоту каблучку, кілька шпильок зі слонової кістки та бронзи, серед яких одна була у вигляді руки. Серед інших знахідок було бронзове дзеркало, декілька керамічних ємностей та бронзова печатка-штамп, на якій були зображені людські ноги.

Вахдаті зазначив, що схожі печатки-штампи виявлені на археологічних об'єктах бронзової епохи на півдні Ірану. Він також підкреслив, що це була одна з кількох печаток, виявлених у гробниці, які вказували на активну участь жінки та її соціальний статус у спільноті.

Він зазначив, що шпильки з слонової кістки та намистини з лазуриту свідчать про віддалені торговельні зв'язки її громади з іншими давніми територіями, включаючи сучасний Афганістан і долину Інду. Згідно із словами дослідника, жінка була значущою фігурою, але на момент смерті була занадто молодою, щоб сама досягти такого рівня. Ймовірно, вона отримала свій соціальний статус і статки від родини, або внаслідок народження, або через шлюб. Вахдаті підкреслив:

Знахідка значних цінностей у могилі підлітка є надзвичайно рідкісним явищем серед археологічних відкриттів періоду Великого Хорасана. На цьому етапі можна лише припустити, що такий статус еліти передавався у спадок, що відповідає ієрархічній структурі суспільства цього регіону.

Дослідники виявили свідчення того, що щонайменше 11 осіб, серед яких були як дорослі, так і підлітки та діти, могли стати жертвами військового канібалізму під час жахливої події, що трапилася в печері Ель-Мірадор на півночі Іспанії більше ніж 5600 років тому.

Виявлені в печері кістки містили ознаки порізів, укусів людей, переломів, що могли свідчити про витягування кісткового мозку, а також сліди варіння, як зазначили дослідники.