Дослідники запропонували нову версію, яка пояснює причини вимирання неандертальців.

Науковці повідомили про генетичну катастрофу, яка трапилася близько 100 тисяч років тому.

Дослідники стверджують, що обмежена генетична різноманітність могла суттєво вплинути на вимирання неандертальців. Вони виявили ознаки генетичної кризи в цій популяції, яка сталася близько 100 тисяч років тому, повідомляє Science Alert.

Вимирання неандертальців залишається однією з найзначніших загадок у сфері палеонтропології. Дослідники вважають, що багато факторів, починаючи від кліматичних змін і закінчуючи конкуренцією з Homo sapiens, могли вплинути на зникнення цього давнього людського роду.

У ході нового дослідження вчені використали унікальний підхід, використовуючи анатомію слухового проходу та існуючу генетику неандертальців. Вони знайшли докази "пляшкового горлечка" генетичної різноманітності неандертальців, що спостерігалося близько 100 тисяч років тому. Порівнюючи форми напівкружного каналу вуха в скам'янілості, знайдених по всій Європі та Західній Азії, з такими у сучасних людей, дослідники змогли оцінити відносну різноманітність морфологій тіла серед різних груп людей.

"Відомо, що формування структур внутрішнього вуха перебуває під жорстким генетичним контролем, адже вони повністю розвиваються до моменту народження. Це робить різноманіття у напівкружних каналах ідеальними маркерами для дослідження еволюційних зв'язків між видами в минулому, оскільки будь-які відмінності у викопних зразках відображають основні генетичні варіації", - зазначає антрополог Рольф Куам з Університету Бінгемтона в Нью-Йорку.

Ключовими об'єктами дослідження стали родовище копалин у Крапіні, що в Хорватії, яке має приблизно 130 тисяч років, а також декілька пізніших неандертальських стоянок, що знаходяться у Франції, Бельгії та Ізраїлі, з віком від 41 до 64 тисяч років.

За твердженнями дослідників, між цими важливими історичними моментами відбулося деяке явище, яке позначилося на генетичній варіативності, що можна візуалізувати через структуру вушних каналів. Це вказує на те, що чисельність особин у популяції почала стрімко знижуватися приблизно 40 тисяч років тому, в період, коли, ймовірно, сталося вимирання неандертальців.

Водночас, нове дослідження порушило й нові питання. Зразки з Крапіни показали велику різноманітність, аналогічну тій, що спостерігалася 430 тисяч років тому. Це суперечить поширеному припущенню про набагато більш раннє генетичне пляшковому горлечко, що сприяє еволюції неандертальців. Ймовірно, що генетична різноманітність цих стародавніх людей скоротилася набагато ближче до часу їхнього вимирання.

Надалі вчені хочуть проаналізувати структуру внутрішнього вуха для більшої кількості зразків, знайдених у всьому світі. Це має допомогти дізнатися більше про те, як жили та вимерли ці давні родичі людей.

Дослідники виявили, що неандертальці та сучасні люди почали практикувати поховання своїх померлих близьких приблизно одночасно і в аналогічних регіонах. Вони вважають, що ці ритуали могли слугувати способом позначення територій на фоні зростаючої конкуренції між обома видами.