Дослідники натрапили на величезні тунелі, які не є витвором людських рук чи природних процесів: звідки вони взялися?

Ці тунелі могли викопати тварини, які вже вимерли.

На півдні Бразилії та на півночі Аргентини дослідники виявили величезні тунелі, які, ймовірно, були прориті в твердих породах. Як стверджують науковці, ці структурні утворення не є результатом діяльності людини або природних геологічних процесів, повідомляє сайт earth.com, посилаючись на дослідження, опубліковане у журналі Science Advances.

Тунелі не розташовані вздовж річкових русел, не демонструють ознак видобутку корисних копалин і суттєво відрізняються від звичайних печер. Багато з цих проходів перевищують довжину 550 метрів і мають таку висоту, що дорослі можуть вільно пересуватися ними, не нахиляючись.

На думку науковців, основна гіпотеза полягає в тому, що великі наземні лінивці створили ці сховища, перетворивши окремі регіони Південної Америки на заплутану мережу підземних житла.

Протягом минулих десяти років внаслідок ретельних досліджень було виявлено та задокументовано понад 1500 великих нір на півдні та південному сході Бразилії. Ці тунелі можуть сягати кількох сотень футів у довжину, мають бічні проходи та вражають своїми довгими паралельними слідами, залишеними пазурами на стінах, - зазначається у джерелі.

Керівником даного дослідження є геолог Генріх Франк з Федерального університету Ріо-Гранде-ду-Сул у Бразилії. Його наукові роботи зосереджені на палеонорах — давніх викопних тунелях, які були створені великими вимерлими істотами і які колись трансформували ландшафт південної частини Південної Америки.

"Численні проходи формуються в ущільнених пісках, пісковику або вивітрених вулканічних породах. Витягувати ці матеріали за допомогою машин складно, а для людей, з використанням простих інструментів, це ще складніше. Обвалені стелі та закриті тунелі свідчать про те, що певні маршрути піддавалися розширенню та повторному використанню, що детально розглядається у розділі, присвяченому тунелям кайнозойської епохи", - зазначають фахівці на earth.com.

За висловлюванням Франка, на стінах тунелю можна помітити сліди від кігтів, які іноді проявляються у вигляді трьох паралельних канавок, в тих місцях, де кінцівка, що копає, вгризалася у тверду породу.

На думку науковців, процес планування виглядає як цілеспрямована ерозія, а також як система укриттів, які були викопані та підтримувалися протягом тривалого періоду.

Аби ідентифікувати творців тунелів, вчені порівняли розмір нір та сліди від кігтів з викопними скелетами з тих же регіонів. Найбільші тунелі мають ширину близько 1,8 метра та приблизно таку ж висоту.

"Це звужує коло підозрюваних до гігантських наземних лінивців і броненосців. Сліди від кігтів широкі і неглибокі, що більше відповідає довгим, вигнутим кігтям лінивців, ніж коротким кігтям броньованих риючих тварин. Ці нори є класичним прикладом того, як мегафауна перетворювала землю, рухаючись і відпочиваючи", - додають у матеріалі.

Зазначається, що такі тунелі могли створити лінивці виду Мегатеріум. Це найвідоміший південноамериканський величезний наземий лінивець з пізньої льодовикової епохи. Скамʼянілості свідчать, що Мегатеріум важив до чотирьох тонн та мав зріст 3,7 метра.

"Він мав довгий хвіст для рівноваги і масивні передні кінцівки з вигнутими кігтями. Лінивець такої будови міг підніматися, закріплюватися і стабільно рити осад або м'якшу породу протягом багатьох поколінь", - зауважили в earth.com.

У журналі зазначили, що величезні тунелі, які розташовані під Бразилією та Аргентиною, набувають значення, яке виходить за межі простого цікавого факту. Вони слугують свідченням того, як предкові лінивці, люди та навколишні пейзажі взаємодіяли та впливали один на одного в період льодовиків.

Дослідження, проведені раніше, виявили, що римські офіцери утримували мавп у ролі супутників та навіть дарували їм домашніх тварин. Серед знахідок, пов'язаних зі скелетами цих приматів, виявлено різноманітні предмети, включаючи обмежувальні нашийники, їжу та розкішні речі, наприклад, райдужні мушлі.

Також вчені розповіли, що мільйони років тому у світі жила морська рептилія, яка їла динозаврів. Йдеться про мозозаврів, яких вважали виключно володарями давніх океанів, проте, як виявилося, вони вміли пристосовуватися і до прісноводних річок.