Дослідники настійно закликають до невідкладного вивчення свідомості у зв'язку з прогресом штучного інтелекту.

Дослідники попереджають, що прогрес у штучному інтелекті та нейротехнологіях випереджає розуміння свідомості, створюючи серйозні етичні ризики.

Стрімкий розвиток штучного інтелекту та зростання етичних дискусій навколо нього змусили науковців заявити, що розуміння природи свідомості стало невідкладним завданням сучасної науки. У нещодавній статті, опублікованій у виданні Frontiers in Science, дослідники застерігають, що прогрес у галузі штучного інтелекту та нейротехнологій швидко випереджає наше розуміння того, як працює свідомість, що створює значні етичні ризики.

Дослідники підкреслюють, що вивчення походження свідомого досвіду, яке в кінцевому підсумку дозволить створити ефективні методи його виявлення, слід вважати науковим та етичним пріоритетом. Досягнення такого розуміння може мати значний вплив на різні сфери, включаючи розвиток штучного інтелекту, політику в галузі пренатальної медицини, добробут тварин, охорону здоров'я, психічне благополуччя, правознавство та новітні нейротехнології, зокрема інтерфейси між мозком і комп'ютером.

"Наука про свідомість більше не є суто філософським заняттям. Вона має реальні наслідки для кожного аспекту суспільства та для розуміння того, що означає бути людиною", -- зазначив провідний автор дослідження професор Аксель Клеєреманс з Вільного університету Брюсселя. "Розуміння свідомості є однією з найсуттєвіших проблем науки двадцять першого століття, і зараз це стало невідкладним через досягнення у штучному інтелекті та інших технологіях".

"Якщо нам вдасться випадково створити свідомість, це призведе до серйозних етичних дилем та навіть екзистенційних загроз," — зазначив Клеєреманс, що є одержувачем гранту від Європейської дослідницької ради.

Свідомість та усвідомлення власної ідентичності, а також навколишнього середовища залишаються однією з найглибших та найтаємничіших загадок у науковій сфері. Попри десятиліття досліджень, вчені досі не можуть досягти єдиної думки щодо того, як суб'єктивні переживання виникають з нейробіологічних процесів у мозку.

Незважаючи на те, що дослідники виявили конкретні області мозку та нейронні механізми, що пов'язані з усвідомленим сприйняттям, дискусії продовжуються щодо того, які з цих елементів насправді є критично важливими і яким чином вони взаємодіють для формування свідомого досвіду. Деякі фахівці навіть ставлять під сумнів можливість того, що цей підхід зможе повністю розкрити суть свідомості.

Свіжий аналіз розглядає сучасний стан науки про свідомість, напрямки її подальшого розвитку, а також потенційні наслідки, якщо людству вдасться вникнути в природу свідомості або навіть створити її, будь то в штучних системах або в лабораторно вирощених мозкоподібних структурах, таких як органоїди мозку.

Автори стверджують, що тести на свідомість, засновані на доказах способи визначити, чи є істота або система свідомою, можуть допомогти виявити усвідомлення у пацієнтів з травмами мозку або деменцією, а також визначити, коли воно виникає у плодів, тварин, органоїдів мозку або навіть штучного інтелекту.

Хоча це може стати важливим науковим досягненням, вчені застерігають, що це також поставить серйозні етичні та правові питання стосовно того, як взаємодіяти з будь-якою системою, яка може виявити свідомість.

"Розвиток в області науки про свідомість трансформує наше сприйняття себе, а також наші взаємини як із штучним інтелектом, так і з природним світом", -- зазначив співавтор професор Аніл Сет з Університету Сассекса, який також є лауреатом гранту Європейської дослідницької ради. "Хоча питання свідомості існує вже давно, його актуальність сьогодні як ніколи висока".

Краще розуміння свідомості може трансформувати медичну допомогу пацієнтам, які не реагують на зовнішні подразники і яких раніше вважали несвідомими. Вимірювання, натхненні теорією інтегрованої інформації та теорією глобального робочого простору, вже виявили ознаки усвідомлення у деяких людей, яким діагностували синдром неактивного неспання. Подальший прогрес міг би вдосконалити ці інструменти для оцінки свідомості у комі, при запущеній деменції та під час анестезії, а також змінити підходи до лікування та догляду наприкінці життя.

Сучасний підхід до вивчення психічних розладів, таких як депресія, тривожність і шизофренія, може змінити методи їх лікування. Глибше розуміння біологічних аспектів суб'єктивного досвіду здатне зменшити відстань між дослідженнями на тваринах і людськими емоційними переживаннями.

Дослідження свідомості може пролити світло на наші моральні зобов'язання перед тваринами, виявляючи, які види та системи володіють розумом. Це, у свою чергу, може змінити наш підхід до проведення експериментів на тваринах, їх розведення, вживання виробів тваринного походження та вирішення питань охорони навколишнього середовища. "Розуміння свідомості конкретних тварин може трансформувати наші взаємини з ними, а також з новими біологічними системами, які створюються в результаті наукових досліджень", — зазначила співавторка професорка Ліад Мудрік з Тель-Авівського університету, яка є також лауреаткою гранту Європейської дослідницької ради.

Сучасне розуміння може кардинально змінити наш підхід до інтерпретації права, акцентуючи увагу на свідомих і несвідомих механізмах, які впливають на процес ухвалення рішень. Нові відкриття можуть поставити під сумнів традиційні юридичні концепції, такі як mens rea, тобто "винний розум", який необхідний для визначення наміру. Враховуючи, що нейронаука виявляє, як багато аспектів нашої поведінки зумовлені несвідомими факторами, суди можуть бути змушені переосмислити межі відповідальності.

Розуміння природи свідомості здатне суттєво вплинути на еволюцію нейротехнологій. Прогрес у галузі штучного інтелекту, мозкових органоїдів та інтерфейсів між мозком і комп'ютером відкриває нові горизонти для створення або зміни усвідомлення за межами природного життя. Деякі експерти вважають, що усвідомлення може існувати виключно на основі обчислень, тоді як інші наголошують на важливості біологічних елементів. "Навіть якщо свідомий штучний інтелект не може бути реалізований на традиційних цифрових системах, штучний інтелект, що імітує свідомість, створює численні соціальні та етичні виклики", — підкреслив Сет.

Автори закликають до впровадження скоординованого та науково обґрунтованого підходу в дослідженні свідомості. Наприклад, через змагання між різними теоріями, проводяться експерименти, в яких їхні прихильники спільно розробляють умови для порівняння. "Нам необхідно більше командних зусиль у науці, щоб подолати теоретичні бар'єри та вирішити існуючі упередження і припущення", – зазначила співавторка, професорка Ліад Мудрік. "Цей підхід має потенціал значно просунути нашу галузь".

Науковці також підкреслюють важливість феноменологічного підходу, акцентуючи увагу на тому, як переживається свідомість, щоб доповнити дослідження її ролі та функцій.

"Спільні зусилля є необхідними для досягнення прогресу та для того, щоб суспільство було готове до етичних, медичних та технологічних наслідків розуміння і, можливо, створення свідомості", -- підсумував Клеєреманс.