Дослідники стверджують, що Місяць забирає атмосферу у Землі: які наслідки це може мати для людства?

Дослідження підтвердило, що супутник вбирає атмосферу Землі.

Місяць не просто обертається навколо Землі - він буквально запозичує частину нашої планети. Вчені встановили, що природний супутник повільно й непомітно захоплює мікроскопічні частинки земної атмосфери. Про це повідомляє видання Live Science.

Під час місій "Аполлон" у 1970-х роках науковці виявили на місячному ґрунті залишки води, вуглекислого газу, гелію та азоту. З часом з'ясувалося, що деякі з цих елементів, зокрема азотні іони, мають земне походження і потрапили на Місяць з верхніх шарів атмосфери Землі.

Дослідивши зразки, отримані від місій "Аполлон", і порівнявши їх з комп'ютерними моделями, вчені виявили, що максимальна передача іонів відбувається, коли Місяць проходить через магнітний хвіст Землі. Це явище спостерігається щомісяця під час повного місяця, коли Земля розташована між Сонцем і Місяцем.

У цьому магнітному хвості лінії поля виконують роль не захисного щита, а своєрідних каналів. Ними заряджені частинки спрямовуються безпосередньо до поверхні Місяця й осідають у його ґрунті. Припускається, що цей процес розпочався близько 3,7 мільярда років тому, одночасно з формуванням магнітосфери Землі, й триває донині.

Це відкриття має важливе наукове значення, оскільки свідчить про те, що ґрунт Місяця містить залишки атмосфери давньої Землі. Як зазначає співавтор дослідження, астрофізик Ерік Блекман з Університету Рочестера, поєднання даних про частинки, які збереглися в місячному ґрунті, з комп'ютерними моделями дозволяє реконструювати історію атмосфери Землі та розвиток її магнітного поля.

У майбутньому зразки, які будуть отримані в рамках запланованих місій, таких як програма NASA Artemis та китайські космічні проєкти, сприятимуть заповненню недоліків у знаннях про геологічну історію Землі.

Як підкреслив головний автор дослідження Шубхонкар Парамонік, отримані дані мають велике значення для вивчення процесів втрати атмосфери на інших планетах. Наприклад, Марс, який нині не має глобального магнітного поля, колись володів ним, так само як і Земля в своєму минулому.