Дослідники стверджують, що наша генетична інформація може містити невідомі здібності.
Науковці стверджують, що в нашій ДНК можуть існувати приховані механізми, які здатні наділити нас особливими здібностями, схожими на суперсили. Наприклад, в наших генах може бути закодовано щось подібне до зимового сну, але ми поки що не навчились їх активувати.
Деталі
У двох дослідженнях, опублікованих у журналі Science, вчені виявили, що люди мають генні області, які дозволяють тваринам, що впадають у сплячку, переживати тривалі періоди холоду, голоду та бездіяльності. Ці гени не дуже корисні для нас. Але у ховрахів вони допомагають протистояти пошкодженням мозку, уповільнюють метаболізм і створюють те, що один вчений назвав "біометрично важливими суперсилами".
Науковці зосередили свою увагу на ділянці геному, відомій як локус FTO, яка у людей асоціюється з ожирінням. У осіб, які підлягають сплячці, цей локус відіграє роль своєрідного командного центру для виживання. Щоб дослідити механізми його функціонування, дослідники застосували CRISPR для видалення регуляторних елементів, розташованих поблизу цієї ділянки у мишей.
Декілька мишей швидше набирали вагу, тоді як інші повільніше спалювали жирові запаси. Крім того, деякі з них відновлювались після заціпеніння — короткочасного стану, схожого на сплячку, в якому миші опиняються під час голодування — значно повільніше.
Це не були драматичні видалення генів. Вчені внесли незначні зміни до некодуючої ДНК -- ділянок, які колись вважалися генетичним наповнювачем. Однак ці незначні зміни суттєво вплинули на те, як миші набирали вагу, спалювали енергію та шукали їжу. Одна зміна призвела до того, що самиці мишей набирали більше жиру на висококалорійній дієті. Інша змінила їхній підхід до пошуку прихованих перекусів.
Яка ж унікальна здатність цих істот? Тварини, які впадають у сплячку, не просто проводять місяці у сні. Вони фактично «вимикають» свій мозок, значно знижують кровообіг до мінімуму та відновлюються без будь-яких проявів інсульту чи атрофії. Це приклад витривалості, який медичні науковці прагнуть відтворити, особливо у випадках таких захворювань, як діабет, хвороба Альцгеймера або під час реабілітації після травм.
Звичайно, ніхто не триматиме людей у печері пів року. Але вчені вважають, що ми могли б імітувати переваги сплячки, не перетворюючись повністю на білку чи ведмедя. Препарати можуть одного разу активувати ці ділянки ДНК, дозволяючи нам підключитися до версії себе, про яку ми не знали.
Ми також згадували, що медики вирішили використовувати вірус герпесу для лікування раку, і цей метод виявився ефективним.