Шведські науковці розкрили дивовижну особливість різдвяних ялинок.

В зимові святкові дні вічнозелені хвойні, зокрема ялини та сосни, прикрашають домівки в різних куточках світу. На цей період вони перетворюються на символи Різдва та Нового року, даруючи тепло і радість. Проте, ці дерева насправді здатні витримувати найсуворіші умови життя у своїх природних середовищах.

Більшість людей сприймають як норму той факт, що хвойні дерева зелені та красиві в будь-яку пору року. Але вчені виявили унікальну суперсилу ялинок та розповіли, що стоїть за виживанням хвойних рослин у зимовий період - деякі з них не були зрозумілі донедавна, кажуть вчені зі Швеції в статті, опублікованій у Trends in Plant Science.

Розподіляє надлишкову енергію.

Одним з двох ключових висновків, до яких прийшла ця наукова команда, є те, що хвойні дерева модифікують структуру своїх тилакоїдних мембран, де відбувається фотосинтез. Вони формують фотосистему I (PSI) та фотосистему II (PSII), які зазвичай функціонують окремо, але в зимовий період зближуються і взаємодіють у особливий спосіб, відомий як "переливання" (spill-over).

"Це допомагає їм безпечно розсіювати зайву енергію та уникати пошкоджень від надмірної кількості сонячного світла на холоді", - говорить Стефан Янссон, професор Центру рослинництва при Університеті Умео.

Інша стратегія, яка функціонує поряд із перетіканням, полягає в тому, що хвойні дерева застосовують спеціалізовані маршрути для транспортування електронів під час фотосинтезу. Ці маршрути, відомі як альтернативний електронний потік, включають флаводієнові білки, які сприяють підтримці оптимального процесу фотосинтезу. Вони також допомагають уникнути перевантаження системи в умовах надмірного освітлення та низьких температур.

Соснові дерева - провідні представники флори.

Фотосинтетичні системи хвойних дерев мають ряд відмінностей у порівнянні з квітковими рослинами (покритонасінними). Однією з таких особливостей є відсутність деяких специфічних білків, які відповідають за поглинання світла і які присутні в інших рослинних видах.

"Усі ці фактори можуть пролити світло на те, чому хвойні дерева є провідними видами в бореальних лісах, успішно розвиваючись там, де інші рослини зазнають труднощів, можливо, завдяки своїй здатності адаптуватися до менш сприятливих умов. Лише деякі хвойні, якщо такі й існують, можуть процвітати в середовищах з достатньою кількістю води, поживних речовин та оптимальними температурами", - зазначає Пушан Баг, головний автор дослідження цих явищ.

Опанування цих процесів може не тільки допомогти в збереженні лісів, але й передбачити їхню реакцію на кліматичні зміни. У довгостроковій перспективі це знання може стати основою для розробки стратегій вирощування сільськогосподарських культур, які здатні витримувати екстремальні погодні умови.

Раніше OBOZ.UA розповідав, Книга рекордів Гіннеса визнала манхінель "найнебезпечнішим деревом у світі". А легендарний мореплавець Христофор Колумб називав його "manzanilla de la Muerte", що означає маленьке "яблуко смерті".