Дослідники виявили локацію, де понад 4,5 мільярда років тому на нашій планеті зосереджувалася вся вода.

Це водосховище стало ключовим фактором у трансформації Землі з вогняної планети на середовище, придатне для життя.

Колись наша планета була вкрай гарячою, з магмою, що струменіла в одному великому океані. Коли приблизно 4,6 мільярда років тому Земля тільки-но сформувалася, космічне середовище було далеко не дружнім. Як зазначає Wionews, хаотичні умови та безперервні удари метеоритів сприяли тому, що як зовнішня, так і внутрішня частини Землі залишалися практично в постійному розплавленому стані.

Отже, постає питання: якщо магма була розповсюджена по всій поверхні, де ж тоді була вода? Дослідження вказують на те, що Земля зберігала її глибоко в мінералах мантії. Це був період, коли розплавлена магма перетворювала планету на вогняну піч.

"Протягом мільйонів років Земля перетворилася з гарячого космічного тіла в розплавленому стані на прохолодну і спокійну тверду планету. Океани наповнилися водою, яка ховалася десь на планеті", - зазначили у матеріалі.

Одночасно професор Чжисюе Ду з Гуанчжоуського інституту геохімії Китайської академії наук (GIGCAS) намагався розкрити загадку прихованої води на нашій планеті. Члени його команди повідомили, що значна кількість води насправді була "заблокована" глибоко в мантії Землі. Мінерал, що знаходиться там у великих обсягах, виконував роль мікроскопічного "сховища для води" під час формування планети. Результати їхніх досліджень були опубліковані в науковому журналі Science.

Саме завдяки цьому водосховищу Земля змогла перетворитися з вогняної планети на комфортний для життя світ, в якому ми існуємо сьогодні.

Команда науковців вирішила перевірити попередню гіпотезу, яка стверджує, що бриджманіт, що знаходиться в нижній мантії Землі, має обмежені можливості для збереження води в умовах низьких температур. Для цього вони створили експериментальну установку з алмазними ковадлами, яка була оснащена лазерним нагріванням та системою високотемпературної візуалізації. Це дозволило їм відтворити екстремальні умови на глибині понад 660 кілометрів і виявити присутність води в зразках бриджманіту. Протягом експерименту температура поступово підвищувалася до приблизно 4100 градусів Цельсія, що дало змогу зрозуміти, як це впливає на здатність мінералів поглинати воду, - повідомляє Wionews.

Ця симуляція виявила, що здатність бріджманіту "зберігати воду" зростала з підвищенням температури. Це свідчить про те, що в період найбільшої спеки "магматичного океану" Земля зазнала змін, які дозволили йому утримувати значно більшу кількість води.

"Після формування магматичного океану, нижня мантія перетворилася на найбільше водне сховище у твердому шарі мантії. З часом ця вода прорвалася на поверхню завдяки вулканічній активності," - зазначили у публікації.

Як писав УНІАН, найбільший супутник Сатурна, ймовірно, не має океану, як раніше вважали вчені. Такий висновок було зроблено на основі нового аналізу даних місії NASA "Кассіні", яка майже 20 років оберталася навколо Сатурна.

Також стало відомо, що 20 тисяч років тому стародавні бджоли будували гнізда у незвичайних місцях. Як виявилося, бджоли будували свої гнізда всередині порожніх зубних лунок кісток, виплюнутих совами.